Перейти до вмісту

Інґамодер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інґамодер
РідДинастія Мунсьо
БатькоЕмунд III Старий
МатиАстрід Ньялсдоттер
У шлюбі зСтенкіль
ДітиІнге I Старший і Гальстен I Стенкілсон[1]

Інґамодершведське ім’я, вигадане в наш час для дочки короля Емунда Старого, яка була одружена з королем Швеції Стенкілом і чиє ім’я невідоме. Це перекладається англійською як «Мати Інге» (тобто короля Інге Старшого).[2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Жінка народилася приблизно в 1025 році від короля Емунда. Вона вийшла заміж за Стенкіла, який пізніше успадкував титул її батька. За деякими більш-менш достовірними джерелами, у короля Стенкіла було чотири сини[3], з яких перших двох можна вважати відомими історії:

Передбачувана особистість Ingemo

[ред. | ред. код]
Криниця Інґемо і священний гай у 1705 році за Швеція давня і сучасна

Інгемо була місцевою шведською святою у Вестерйотланді, однак вона не була офіційно санкціонована та визнана Церквою. Її знають лише з митниці колодязя Інґемо в Швеції.[4][5] Колодязь Інґемо (швед. Ingemo källa), розташований між Сковде і Тідагольмом, є природним колодязем, де, за легендою, шанували Інґемо, і який спочатку, можливо, був святим місцем язичницької епохи. Криниця обмурована каменем, її розміри 1,2 × 0,6 метра. Він перекритий вапняковою плитою.[6] Колодязь був метою паломництва, де люди пропонували монети за здоров'я в ХІХ столітті.[5] Найдавніші згадки про митниці біля колодязя датуються кінцем XVII століття.[4]

Сучасні генеалогічні спекуляції зробили її матір'ю Інге, але Інгемо не може бути надійним джерелом як та сама особа, що й Інгамодер.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Lundy D. R. The Peerage
  2. Stenkilsätten (Funderingar över vår 1000-åriga historia). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2022.
  3. Archived copy. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 27 березня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. а б Carl Henrik Martling (2001). En svensk helgonkrönika. ISBN 91-7580-201-5.
  5. а б Wilhelmina Stålberg (1864). ta Ingemo . Anteckningar om svenska qvinnor (швед.).
  6. object Dala 113:1 (швед.). Swedish National Heritage Board. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 22 квітня 2022.

Інші джерела

[ред. | ред. код]
  • Ohlmarks, Åke Alla Sveriges drottningar (AWE/Geber: 1976) Swedish
  • Ohlmarks, Åke Alla Sveriges prinsessor (AWE/Geber: 1979) Swedish