Інґа Івасюв
Інґа Івасюв | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Inga Iwasiów | ||||
Псевдонім | Małgorzata Ciepła | |||
Народилася | 6 червня 1963 (61 рік) Щецин, Польська Народна Республіка | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Діяльність | поетеса, літературний критик, письменниця, літературознавиця, театральна критикиня, літературознавиця | |||
Сфера роботи | література[1][1], літературознавство[1][1], літературна критика[1][1] і театральна критикаd[1][1] | |||
Alma mater | Щецинський університет | |||
Заклад | Щецинський університет | |||
Членство | Асоціація письменників Польщі | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Інґа Івасюв у Вікісховищі | ||||
Інґа Малгожата Івасюв (пол. Inga Małgorzata Iwasiów; 6 червня 1963, Щецин) – польський літературознавець, літературний критик, поетеса і прозаїк.
Навчалася на польській філології в Університеті Щецинському, там здобула науковий ступінь доктора наук. Габілітовала в Університеті Миколи Коперника в Торуні. У 2007 р. отримала звання професора[2].
Авторка оповідань, поетичних збірок, і, перш за все, різних трактатів та есе, в яких займається польською літературою XX і XXI ст. з позиції феміністської критики.
В 1999—2012 роках була головним редактором літературного двомісячника «Пограниччя»[3].
Автор і голова журі Літературної Премії «Gryfia», метою якої є, зокрема, просування творчості жінок[4][5]. Є головою Познанської Літературної Премії ім. Адама Міцкевича[6].
Публікувалася, зокрема, на сторінках: «Пограниччя», «Нових книг», «Інших Текстів», «ФА-арту», «Боруссії», «Літературного Щоденника».
У 2010 році була удостоєна звання посла Щецина[7].
- Кохання (Miłość, Szczecin 2001)
- 39/41, Szczecin (2004)
- Місто-я-місто (дебют) (Miasto-ja-miasto (debiut), Szczecin 1998)
- Смаки і дотики (Smaki i dotyki, Warszawa 2006)
- Бамбіно (Bambino, Warszawa 2008) – фінал Літературної нагороди «Ніке» 2009[8], номінована на Літературну премію Ґдиня 2009[9].
- До сонця (Ku słońcu, Warszawa 2010)
- Коротко (Na krótko, Warszawa 2012)
- В повітрі (W powietrzu, Warszawa 2014)
- Межі в творчості Влодзімєжа Одоєського. Феміністична спроба (Kresy w twórczości Włodzimierza Odojewskiego. Próba feministyczna, Szczecin 1994)
- Оповідання і мовчання. Про прозу Леопольда Тирманда (Opowieść i milczenie. O prozie Leopolda Tyrmanda, Szczecin 2000)
- Реституція. Жінка, яка читає сьогодні (Rewindykacje. Kobieta czytająca dzisiaj, Kraków 2002)
- Гендер для пересічних. Щецинські лекції (Gender dla średnio zaawansowanych. Wykłady szczecińskie, Warszawa 2004)
- ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Inga Iwasiów w bazie «Ludzie nauki» portalu Nauka Polska (OPI)
- ↑ strona czasopisma na Facebooku. [dostęp 2015-08-10].
- ↑ Mariusz Rakoski: Prof. Inga Iwasiów wyeliminowana listem poleconym z literackiej nagrody «Gryfia». arete.media.pl, 22 października 2013. [dostęp 2015-08-10].
- ↑ Mariusz Rakoski: Olga Tokarczuk po stronie I. Iwasiów. Rezygnuje z nominacji. arete.media.pl, 5 czerwca 2015. [dostęp 2015-08-10].
- ↑ UAM oraz miasto Poznań tworzą Poznańską Nagrodę Literacką. Strona UAM, 05-03-2015. [dostęp 2015-08-10].
- ↑ Inga Iwasiów i Roman Czejarek Ambasadorami Szczecina. mmszczecin.pl, 2010-07-05. [dostęp 2015-08-10].
- ↑ Nagroda Nike 2009. nike.org.pl. [dostęp 2015-07-20].
- ↑ Nominowani 2009 | Nagroda Literacka Gdynia, nagrodaliterackagdynia.pl [dostęp 2015-12-02].
- Profil Ingi Iwasiów na fb [Архівовано 23 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |