Перейти до вмісту

Іоанн Карл Чарторийський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ян Карл Чорторийський
пол. Jan Karol Czartoryski Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1626 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1680 Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Річ Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], учасник виборів короля Польщіd, Маршалок Сейму Речі Посполитої, староста Пунськийd, краківський підкоморійd, кременецький староста[1], староста лянцкоронськийd, староста бохенськийd, староста велицькийd і Снятинський старостаd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідЧарторийські[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМикола-Юрій Чорторийський[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиIzabela Koreckad[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAnna Zebrzydowskad і Magdalena Konopackad Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMikołaj Kazimierz Czartoryskid, Юзеф Чорторийськийd, Q66789600?[3] і Michał Franciszek Czartoryskid Редагувати інформацію у Вікіданих

Ян Карл Чорторийський (1626 — 1680) — аристократ, князь, урядник часів Речі Посполитої. Дідич на Корці та Олексинцях. Небіж князя Самійла Корецького.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько — князь Микола-Юрій Чорторийський, матір - дружина батька княжна Ізабела Корецька. Від Яна Карла виводиться корецька лінія Чорторийських.[4] Помер 1690 року як краківський підкоморій, управитель 7-ми староств, зокрема, Бохенського.

Після брата Михайла Юрія став крем'янецьким старостою. 1656 року як живецький староста був на чолі повстання проти «шведського потопу». Разом з тестем пробували відвоювати Краків, але частини були розбиті військом під командуванням генерала Віртца. 1657 року був полковником посполитого рушення Волинського воєводства, в 1662 році був старостою снятинським. 26 лютого 1664 року став підкоморієм краківським (після Йордана). На першому Сеймі 1668 року був обраний маршалком всупереч бажанню короля Яна ІІ. Підписав абдикацію (зречення) короля Яна ІІ, вибори королем Міхала Вишневецького (його прихильник). 1672 року був керівником посполитого рушення Краківського воєводства.

Був одружений з Анною Зебжидовською — донькою мечника коронного Миколая, переїхав до Краківського воєводства (взяв як посаг Кальварію Зебжидовську). Діти: Казимир Михайло, Самуель, Михайло, Текля — дружина Єжи Красіцького.
Друга дружина — Магдалена Конопацька, primo voto Ґосєвська.[5] По його смерті вдова мала судову тяганину з Михайлом-Юрієм Чорторийським, яка почались за життя Я. К. Чарторийського. Діти: Антоній, Юзеф, Гелена Констанція Деодата — дружина Юзефа Мишковського.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 63–64. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  2. а б в Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 33.
  3. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 309.
  4. Piwarski K. Czartoryski Jan Karol (†1680)… — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 277.
  5. Konopaccy 01 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Piwarski K. Czartoryski Jan Karol (†1680) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 276—277. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]