Іоанн (Кратіров)

	Єпископ Іоанн
	Єпископ Саратовський та Царицинський
	Єпископ Саратовський та Царицинський
3 лютого 1899 — 12 березня 1903
Церква:	Російська православна церква
Попередник:	Миколай (Налімов)
Наступник:	Єрмоген (Долганов)
	тимчасовий управитель; Санкт-Петербурзької єпархії
	тимчасовий управитель; Санкт-Петербурзької єпархії
3 жовтня — 25 грудня 1898
Попередник:	Палладій (Раєв)
Наступник:	Антоній (Вадковський)
	Єпископ Нарвський, ; вікарій Санкт-Петербурзької єпархії
	Єпископ Нарвський, ; вікарій Санкт-Петербурзької єпархії
23 серпня 1895 — 3 лютого 1899
Попередник:	Никандр (Молчанов)
Наступник:	Никон (Софійський)
	Єпископ Елисаветградський, ; вікарій Харківської єпархії
	Єпископ Елисаветградський, ; вікарій Харківської єпархії
17 січня — 23 серпня 1895
Попередник:	Акакій (Заклинський)
Наступник:	Тихон (Морошкін)
	Єпископ Сумський, ; вікарій Харківської єпархії
	Єпископ Сумський, ; вікарій Харківської єпархії
25 квітня 1893 — 17 січня 1895
Попередник:	Володимир (Шимкович)
Наступник:	Петро (Дугов)
Альма-матер:	Санкт-Петербурзька духовна академія
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Іван Олександрович Кратіров
Народження:	27 липня 1839; село Лохта, Тотемський повіт, Вологодська єпархія
Смерть:	12 (25) лютого 1909 (69 років); Москва
Чернецтво:	6 березня 1893
Єп. хіротонія:	25 квітня 1893
	Іоанн у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Іоанн.

Єпископ Іоанн (у світі Іван Олександрович Кратіров; 27 липня 1839, село Лохта, Тотемський повіт, Вологодська єпархія — †12 лютого 1909, Москва) — український релігійний діяч фіно-угорського походження. Ректор Харківської духовної семінарії. Єпископ Сумський ВПСРІ. Єпископ Саратовський та Царицинський. Богослов.

Життєпис

Із родини священиків. Отримав домашню освіту.

1850 – поступив до Тотемського духовного училища, яке закінчив у 1854.

1860 – закінчив повний курс Вологодської духовної семінарії.

1864 – закінчив Московську духовну академію.

9 листопада 1864 – призначений на посаду наставника у вищому і середньому відділеннях Вологодської духовної семінарії.

24 квітня 1867 – зведений в ступінь магістра богослов’я.

15 листопада 1867 – за проханням переміщений на ті ж дисципліни до Ярославської духовної семінарії, де 9 березня 1868 призначений помічником інспектора, а 10 липня – членом семінарського правління для присутності у педагогічних зібраннях.

31 серпня 1870 – переведений до Московської духовної академії і затверджений там секретарем Ради та Правління.

Кратірова запросили до Санкт-Петербургу чиновником по особливих доручень та ректором семінарії, але він відмовився.

7 квітня 1883 – був призначений ректором Харківської духовної семінарії, 7 травня рукопокладений в диякона, 8 травня – в священики, 5 червня – в протоієрея.

Завдяки йому була зведена нова будівля семінарського гуртожитку для викладачів.

4 серпня 1884 – був головою Харківської єпархіальної училищної ради та відповідальним редактором богословсько-філософського часопису «Віра та розум».

5 вересня 1888 став вдівцем.

6 березня 1893 – був пострижений в чернецтво з іменем Іван, 7 березня – зведений в сан архімандрита.

25 квітня 1893 – в Санкт-Петербурзі відбулася хіротонія в єпископа Сумського, вікарія Харківської єпархії.

17 січня 1895 — єпископ Єлисаветградський, вікарій тієї ж єпархії.

23 серпня 1895 – переведений до митрополита Палладія Раєва єпископом Нарвським, вікарієм Санкт-Петербурзької єпархії, 31 серпня призначений ректором Санкт-Петербурзької духовної академії.

3 жовтня - 25 грудня 1898 – під час хвороби, а потім смерті митрополита Палладія Раєва тимчасово керував Санкт-Петербурзькою єпархією.

3 лютого 1899 – призначений єпископом Саратовським та Царицинським на місце архієпископа Миколи Налімова.

29 грудня 1899 — почесний член Санкт-Петербурзької духовної академії.

Восени 1902 – викликаний Синодом до Санкт-Петербургу.

12 березня 1903 – звільнений від управління Саратовської катедри і призначений членом Московської Синодальної Контори та управителем Ставропігіальним Симоновим монастирем.

5 грудня 1908 – був звільнений від посади штатного члена та від настоятельства в Симоновому монастирі без пенсії.

Помер 12 лютого 1909 – помер.

Посилання

(рос.) Иоанн (Кратиров Иван Александрович) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Православна енциклопедія. Т. 23, С. 412—413
(рос.) Иоанн (Кратиров) на сайте «Русское православие»
(рос.) Иоанн (Кратиров), епископ Саратовский и Царицынский
Катанский А. Л. (рос.) Воспоминания старого профессора. С 1847 по 1913 год