Іоан Борзобагатий

Іоан Борзобагатий, чи Йона Борзобагатий-Красенський гербу Єліта (? — 1585) — руський шляхтич, урядник, релігійний діяч. Православний єпископ Луцький і Острозький (1565—1584). Жидичинський архимандрит. Представник роду Борзобагатих.

Життєпис

Син володимирського владики Яцка Йосифа або Лева Борзобагатих.

Служив на посаді митника у Холмі та Красноставі, був війтом у Луцьку, городничим, ключником, мостівничим та митником Волинським.

Був одруженим, мав 4 дітей. Після смерті матері став коад'ютором батька, після його смерті бл. 1564 року — володимирсько-берестейським владикою-номінантом. Холмський єпископ Т. Лазовський силою вигнав його з кафедри у 1565 році. У 1566 році став турово-пінським єпископом, бл. 1567 — луцько-острозьким, не маючи при цьому свячення. Після погроз митрополита Іони ІІ прийняв монаший постриг як Йона, отримав капланські свячення. 26 грудня 1569 король Сигізмунд ІІ Август надав йому Жидичинську архімандрію, однак у 1582 році позбавлений посади. У 1571 році був висвячений на єпископа.

Можливо, чи не найскандальніша фігура в тогочасному українському православ'ї. Єпископську кафедру посів як світська людина. Постійні ексцеси супроводжували його призначення, діяльність. Помер як людина, піддана вироку баніції (під час 6-місячного відтермінування його баніції), що означало позбавлення громадянських прав. За час правління розграбував єпархію, її маєтки пороздавав своїм родичам. Король Стефан Баторій призначив його наступником Кирила (Терлецького).

Джерела

• Білоус Н. Луцьке війтівство в XV—XVII ст.: характеристика інституту та персоналії урядників // Український історичний журнал . — 2015. — № 4 (523) (лип.—серп.). — С. 4—22.
• Жеребцова Л. Напад на господарського митника Великого Князівства Литовського Івана Яцковича Борзобагатого (на основі матеріалів луцької ґродської книги за 1561 р.) [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний збірник. — Вип. 16, 2013. — С. 394—412.
• Skruteń J. ZSBW. Borzobohaty Kraseński Jan Jonasz // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II. — S. 367; Reprint. Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304032910.

Посилання

• Кралюк П. Непоцінований Кирило Терлецький.
• Таємниці найдревнішого храму Волині [Архівовано 18 листопада 2015 у Wayback Machine.].