Перейти до вмісту

Іпрський виступ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іпрський виступ — місцевість на околицях бельгійського міста Іпр, відома найважчими битвами Першої світової війни.

Географічні умови

[ред. | ред. код]

Місцевість характеризується як велика низовина (марші) з рідкісними височинами, що розкинулася по обидва боки від французько-бельгійського кордону між Північним морем і лівою притокою Шельди — Лісом. Вздовж морського берега простяглися піщані дюни, з'єднані греблями для захисту маршів від повеней, у маршах побудовано мережу осушувальних каналів. Біля Іпра, між Лісом та Ізером лежить пасмо пагорбів, яке називають Іпрською височиною. Місцевість важкопрохідна, в погані сезони пересування можливе тільки дорогами, побудованими на насипах.

Історія

[ред. | ред. код]

Початок війни

[ред. | ред. код]

Метою плану Шліффена був прорив до Бельгії для обходу лінії оборони французької армії. Проте вони зіткнулися з опором бельгійської та французької армій. Від 8 до 19 жовтня 1914 року до Фландрії перекинуто англійську експедиційну армію в складі 5 корпусів. 14 жовтня передові частини підійшли до Іпру.

На правому березі Ізера, між Ніувпортом і Діксмейде, тримала оборону бельгійська армія в складі 6 піхотних та двох артилерійських дивізій, у яких було 60 000 осіб. 22 жовтня німецькі війська форсували Ізер і закріпилися на лівому березі. Тоді за наказом короля Бельгії Альберта I 27 жовтня під час припливу відкрили шлюзи, й морська вода затопила простір від Ніупорта до Діксмейде.

Перша газова атака

[ред. | ред. код]

У квітні 1915 року німецькі війська вперше в історії людства застосували хімічну зброю. Внаслідок цієї атаки 5 тис. британських і французьких солдатів смертельно отруєно, а ще 10 тис. зазнали тяжких отруєнь.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Химическое оружие на фронтах Мировой войны 1914-1918 гг. Краткий исторический очерк. Научная редакция и коммент. М.В. Супотницкого (ru-RU) . Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  • Первая битва при Ипре. www.firstwar.info. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 20 квітня 2022. (рос.)