Ірдинь (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Ірдинь
Герб
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Громада Білозірська сільська громада
Рада Білозірська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71080050020063634
Основні дані
Засновано 1930 рік
Статус із 2024 року
Площа селища — 185,1 га, підпорядкованих селищній раді земель — 7554,7 га км²
Населення 814 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 19630
Телефонний код +380 472
Географічні координати 49°22′09″ пн. ш. 31°40′35″ сх. д. / 49.36917° пн. ш. 31.67639° сх. д. / 49.36917; 31.67639Координати: 49°22′09″ пн. ш. 31°40′35″ сх. д. / 49.36917° пн. ш. 31.67639° сх. д. / 49.36917; 31.67639
Висота над рівнем моря 93 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Білозір'я
До станції: 22 км
Селищна влада
Адреса 19630, Черкаська обл., Черкаський р-н, сел. Ірдинь, вул. Т. Шевченка, 2
Голова селищної ради Максимов Олександр Леонтійович
Карта
Ірдинь. Карта розташування: Україна
Ірдинь
Ірдинь
Ірдинь. Карта розташування: Черкаська область
Ірдинь
Ірдинь
Мапа

Ірдинь у Вікісховищі

Ірди́нь — селище в Україні, в Білозірській сільській територіальній громаді Черкаського району Черкаської області.

Ірдинське болото

[ред. | ред. код]

Ірдинь — болотний масив у Черкаській області, у долині Дніпра. Площа його 5,5 тис. гектарів. Розташований в улоговині, що частково заливається повеневими водами. Водоприймачем є р. Ірдинь (басейн Дніпра). У рослинному покриві переважають евтрофні осокові та осоково-гіпнові ценози, у притерасній частині — обводнені вільшаники з болотним різнотрав'ям та осоками. Частина масиву (біля с. Мошни) осушена, рослинний покрив трансформований. Пересічна глибина торфового покладу 3,6 м, максимальна — 6,5 м. Вид покладу — евтрофний, багатошарово-лісодраговинний, лісовий (вільховий) та багатошарово-драговинний. Ірдинь має велике гідрологічне значення. Частина масиву використовується для добування торфу. До місць розробки підведена вузькоколійна залізниця. Ірдинське болото розташоване між долинами річок Тясмин і Вільшанка, і тягнеться від села Капшука до міста Сміли. З болота беруть початок річки Ірдинь і Ірдинка.

Ірдинське болото утворилося на місці стародавнього рукава Дніпра, що існувало як мінімум до VIII ст. н. е. Рукав відділявся від основного русла в районі села Сокирна, здійснював вигин (меандр) на місці Ірдинського болота, продовжувався по руслу сучасного Тясмину і зливався з основним руслом поблизу Чигирина (сучасне гирло Тясмину). Таким чином між рукавом і основним руслом існував острів, який ряд істориків ототожнює з островом Русь (Рось), описуваним арабськими істориками VII століття н. е. У творах, так званих «Анонімних географічних записок» IX століття, Ібн Русте, Гардізі, Марвазі, Худуд аль-алам та інші, повідомляють, що руси відрізняються від слов'ян і мешкають на острові, а їх правитель називається хаканом.

З часом рукав Дніпра заболотився і припинив його існування, на його місці й утворилося Ірдинське болото[2].

Через Ірдинь, ймовірно, під час Коліївщини проходив повстанський отаман Микита Швачка[3].

Населення

[ред. | ред. код]

У січні 1989 року чисельність населення становила 1357 осіб[4].

На 1 січня 2013 року чисельність населення становила 865 осіб[5].

Мовний склад

[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 1 001 95,52 %
Російська 43 4,10 %
Інше 4 0,38 %
Разом 1 048 100,00 %

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. За дослідженнями В. Ткаченка
  3. Євген Букет. Швачка — фенікс українського духу. — К.: Український пріоритет, 2016. — 360 с. + іл.
  4. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 21 квітня 2017.
  5. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року. Державна служба статистики України. Київ, 2013. стор.107 (PDF) (укр.). Архів (PDF) оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 12 липня 2018.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних