Ірене Монтеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірене Монтеро
ісп. Irene Montero
Ім'я при народженніісп. Irene María Montero Gil
Народилася13 лютого 1988(1988-02-13)[1][2] (36 років)
Мадрид, Іспанія[1]
Країна Іспанія
Місце проживанняGalapagar[d]
Діяльністьполітична діячка, психологиня, активістка
Галузьфемінізм і ЄС[3]
Alma materАвтономний університет Мадрида (2011)[4] і Colegio Siglo XXId[5]
Знання мовіспанська
Посадачлен Конгресу депутатів Іспанії[d][6], член Конгресу депутатів Іспанії[d][7], член Конгресу депутатів Іспанії[d][2], член Конгресу депутатів Іспанії[d][8] і Minister for Equalityd[9]
ПартіяПодемос[10]
Автограф
Нагороди
IMDbID 6940852

Ірене Марія Монтеро Гіль (ісп. Irene María Montero Gil 13 лютого 1988(19880213), Мадрид) — іспанська політична діячка від партії «Подемос» і коаліції «Унідос-Подемос» («Об'єднані можемо»). Член Конгресу депутатів від Мадрида з 13 січня 2016 року за результатами парламентських виборів 20 грудня 2015 року. Міністр рівності[es] з 13 січня 2020 року в другому кабінеті Санчеса[11]. Радикальна феміністка[12]. Є автором законопроекту про всеосяжний захист сексуальної свободи і викоріненні сексуального насильства[13][14][15].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 13 лютого 1988 року в Мадриді. Навчалася в школі, що дотримувалась освітньої моделі французького педагога Селестен Френе.

У віці 15 років вступила до Спілки комуністичної молоді Іспанії[es] — молодіжної організації Комуністичної партії Іспанії.

2006 року вступила до Мадридського автономного університету. У 2011 році закінчила його зі ступенем бакалавра в галузі психології. Під час навчання жила п'ять місяців у Чилі, а також працювала продавцем у мережі електроніки та побутової техніки. 2013 року отримала ступінь магістра в галузі педагогічної психології. У 2013 році розпочала підготовку в докторантурі до випробування на ступінь доктора. Отримала стипендію на навчання в Гарвардському університеті у США, яку відхилила через політичні переконання.

У 2011 році приєдналася до соціального руху «Платформа іпотечних жертв[en]», яка боролася з виселенням людей, які після світової економічної кризи 2008 року прострочили іпотечні платежі[16].

2014 року взяла участь у виборах до Європейського парламенту від «Платформи іпотечних жертв». Вступила до партії «Подемос», стала керівником апарату лідера партії Пабло Іглесіаса[16].

20 грудня 2015 року взяла участь у виборах до Конгресу депутатів від Мадрида, зайняла 4-е місце і стала членом Конгресу депутатів. Була переобрана на парламентських виборах 26 червня 2016 року, 28 квітня та 10 листопада 2019 року .

У 2017 році увійшла до списку 30 Under 30 Europe журналу Forbes[16].

Отримала портфель міністра рівності в другому кабінеті Санчеса.

Дружина Пабло Іглесіаса, лідера коаліції «Унідос-Подемос», віце-прем'єра і міністра з соціальних прав і повістки 2030[es] в другому кабінеті Санчеса[11]. У липні 2018 року народила близнюків Лео і Мануеля, в середині 2019 року — дочку Айтану.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б https://www.lavanguardia.com/politica/20170218/42130669624/irene-montero-quemando-el-cielo-si-es-preciso.html
  2. а б http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Diputados/BusqForm?_piref73_1333155_73_1333154_1333154.next_page=/wc/fichaDiputado?idDiputado=212&idLegislatura=13
  3. німецька Вікіпедія — 2001.
  4. https://www.elespanol.com/personajes/irene_montero/
  5. https://www.elconfidencial.com/alma-corazon-vida/2017-03-29/colegios-educacion-siglo-xxi_1356800/
  6. http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Diputados/BusqForm?_piref73_1333155_73_1333154_1333154.next_page=/wc/fichaDiputado?idDiputado=154&idLegislatura=11
  7. http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Diputados/BusqForm?_piref73_1333155_73_1333154_1333154.next_page=/wc/fichaDiputado?idDiputado=154&idLegislatura=12
  8. http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Diputados/BusqForm?_piref73_1333155_73_1333154_1333154.next_page=/wc/fichaDiputado?idDiputado=329&idLegislatura=14
  9. Government Organisational Structure
  10. https://www.europapress.es/nacional/noticia-irene-montero-sera-nombrada-nueva-portavoz-podemos-congreso-sustitucion-inigo-errejon-20170218092559.html
  11. а б Главой МИД Испании станет помощник генсека ООН Аранча Гонсалес Лайя. РИА Новости. 10 січня 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  12. Премьер-министр Испании представил новый кабинет министров. ИА Красная Весна. 12 січня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  13. Законопроект о защите сексуальной свободы внесут в Конгресс Испании. ИА Красная Весна. 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 5 березня 2020.
  14. Туркот, Вероника (21 лютого 2020). Настоящий Pussy Riot снёс крышу Испании. Завтра. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  15. В Испании сексуальную свободу закрепят законом. ИА Красная Весна. 5 березня 2020. Процитовано 5 березня 2020.[недоступне посилання]
  16. а б в Forbes Releases 2017 30 Under 30 Europe List (англ.). Forbes. 16 січня 2017. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 5 березня 2020.