Ірен Мелікофф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірен Мелікофф
фр. Irène Mélikoff
Народилася7 листопада 1917(1917-11-07)[1]
Петроград, Російська СФРР
Померла8 січня 2009(2009-01-08)[2][1][3] (91 рік)
Страсбург[3]
Країна Франція[2]
Діяльністьмовознавиця, тюрколог, наукова співробітниця
Alma materПаризький університет
Національна школа живих східних мов[d]
Галузьтюркологія
ЗакладMarc Bloch Universityd
Аспіранти, докторантиPaul Dumontd[4][5]
Michel Balivetd[6]
Thierry Zarconed[7]
БатькоIsgender bey Melikovd
Нагороди
орден «За заслуги» Кавалер ордена «За заслуги» Офіцер ордена Академічних пальм Кавалер ордена Почесного легіону

Ірен Мелікофф (азерб. İren İsgəndər qızı Məlikova, 7 листопада 1917, Петроград, РСФСР — 9 січня 2009, Страсбург, Франція) — французька науковиця-тюркологиня азербайджанського походження. Почесна професорка Страсбурзького університету II[fr][8].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Петрограді в інтелігентній азербайджанській сім'ї нафтового магната з Баку Іскендера Мелікова[az][9]. Через два роки після Жовтневого перевороту її сім'я переїхала до Фінляндії. Потім, через деякий час, вони назавжди перебралися до Франції, в Париж[10]. Після закінчення середньої школи вступила на літературний факультет університету Сорбонни за спеціальністю східні мови та література.

Закінчивши Сорбонну, Ірен Мелікофф виходить заміж і 1941 року переїжджає разом з чоловіком до Туреччини. 1948 року повертається до Парижа і веде дослідження в галузі тюркології. Очолювала Інститут тюркології та Ірану Страсбурзького університету. Була почесною докторкою турецького Сельджуцького університету, Бакинського державного університету і Університету Марка Блока в Страсбурзі. Була співзасновницею видання TURCICA, займала різні керівні посади[11].

Після того, як радянські війська увійшли в Баку 20 січня 1990 року і вчинили розправу над мирними жителями, вона в числі багатьох представників азербайджанської еміграції у Франції вийшла на мітинг[12].

Мелікофф — авторка книг «Умур Паша дастани», «Мелік Данішменд», «Ебі Муслім Хорасані», «Слідами тюркського суфізму» та інших[13].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б AlKindi
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Fichier des personnes décédées
  4. ↑ https://www.theses.fr/1987STR20063
  5. ↑ Le moteur de recherchedes thèses françaises
  6. ↑ Le moteur de recherchedes thèses françaises
  7. ↑ Le moteur de recherchedes thèses françaises
  8. ↑ Из беседы Президента Азербайджанской Республики Гейдара Алиева в ходе встречи с нашей соотечественницей, профессором Ирен Меликовой — Страсбург, отель «Софитель», 11 октября 1997 года. Архів оригіналу за 27 грудня 2019. Процитовано 6 червня 2020.
  9. ↑ Fransada Şirin Məlikoffa Azərbaycan Demokratik Respublikasının yubiley medalı təqdim olunub. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 6 червня 2020.
  10. ↑ Décès d'Irène Mélikoff
  11. ↑ IRÈNE MÉLIKOFF. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 6 червня 2020.
  12. ↑ Светлая память о видном тюркологе Ирен Меликофф всегда будет жить в наших сердцах. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 6 червня 2020.
  13. ↑ Principaux travaux d'Irène Mélikoff
  14. ↑ Prof. Dr. İlber Ortaylı. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 6 червня 2020.
  15. ↑ TÜRKLÜK BİLİMİ ÖĞRETİM ÜYESİ PROF. DR. IRÈNE MÉLİKOFF. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  16. ↑ а б Аскеров, 2012, с. 241.
  17. ↑ Аскеров, 2012, с. 242.

Література

[ред. | ред. код]
  • Vazeh Əsgərov. L’immigration des Azerbaïdjanais en France : Histoire et perspectives : [фр.]. — 2012. — С. 392.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ірен_Мелікофф&oldid=36972705