Іртеньєв Ігор Мойсейович
Іртеньєв Ігор Мойсейович | |
---|---|
Иртеньев Игорь Моисеевич | |
![]() | |
Народився | 25 травня 1947 (77 років) Москва |
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() |
Національність | єврей |
Діяльність | поет |
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв ![]() |
Знання мов | російська ![]() |
Роки активності | 1979 — тепер. час |
У шлюбі з | Боссарт Алла Борисівна ![]() |
Нагороди | |
Сайт | irteniev.msk.ru/index.php3 ![]() |
Ігор Мойсейович Іртеньєв (рос. Иртеньев Игорь Моисеевич; нар. 25 травня 1947, Москва, РРФСР; прізвище при народженні — Рабинович) — російський поет, один з найбільш помітних представників іронічного напряму в сучасній російській поезії. Проживає в Москві та Карміелі (Ізраїль).
Народився в сім'ї істориків Рабиновича Мойсея Давидовича (1914–1980), члена Бунді та Ліншіц Ірини Павлівни (1915–1995). У 1972 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики та кінематографії, в 1987 році — Вищі театральні курси. Публікується з 1979. У 1972–1973 рр. проходив дійсну військову службу в Забайкальському військовому окрузі. З 1965 по 1982 рік працював на Центральному телебаченні.
Перша публікація вийшла в 1979 році в тижневику «Літературна Росія» під псевдонімом Іртеньєв, яким зобов'язаний своїй бабці — Вірі Костянтинівні Іртеньєвій-Ліншіц, і який обрав собі за прізвище у 1984. У 1982–1984 рр. працював у газеті «Московський комсомолець», з 1984 — професійний літератор.
Автор двадцяти поетичних збірок, член Спілки письменників Москви та Російського ПЕН-центру, Лауреат премії «Золотий Остап» (1992), ряду літературних премій.
У 1996 і 2003 році був серед діячів культури та науки, які закликали російську владу зупинити війну в Чечні та перейти до переговорного процесу.[1][2]
У березні 2014 року, після російської інтервенції в Україну, разом з рядом інших відомих діячів науки та культури Росії висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму. Свою позицію вони виклали у відкритому листі[3] i 15 червня 2014 у віршах:
![]() |
|
![]() |
.
У травні 2018 приєднався до заяви російських літераторів на захист українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у РФ[6].
У вересні 2020 року підписав листа на підтримку протестних акцій у Білорусії.[7]
- ↑ ВОЙНА В ЧЕЧНЕ: «Известия» публикуют призыв интеллигенции остановить войну. Расцвет российских СМИ. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- ↑ ОСТАНОВИМ ЧЕЧЕНСКУЮ ВОЙНУ ВМЕСТЕ. Новая газета. 20 березня 2003. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 5 квітня 2019. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Звернення ініціативної групи з проведення Конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму» і лист діячів культури на підтримку позиції Володимира Путіна по Україні та Криму. // novayagazeta.ru. 13.03.2014. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 2014-3-16.
- ↑ Ігор Іртеньєв (15 червня 2014). «Да чтобы челюсти свело…» (рос.). Facebook.
- ↑ Путін - не хуйло!!! (вірш Ігора Іртеньєва)(рос.)
- ↑ Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова» [Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] // Троицкий вариант, 21.05.2018
- ↑ «Мы глубоко возмущены, что диалогу с обществом власть предпочитает насилие». Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2020.
- ИГОРЬ ИРТЕНЬЕВ. «КАК МЫ БУДЕМ ЖИТЬ ПОСЛЕ ТОГО, ЧТО НАТВОРИЛИ В УКРАИНЕ?» [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)