Ісакова Вікторія Євгенівна
Ісакова Вікторія Євгенівна | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Исакова Виктория Евгеньевна | ||||
Народилася | 12 жовтня 1976[1] (48 років) Хасав'юрт, Дагестанська АРСР, РРФСР, СРСР[2] | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Школа-студія МХАТ | |||
Роки діяльності | з 1998 року | |||
У шлюбі з | Юрій Мороз[2] | |||
IMDb | nm1835909 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Ісакова Вікторія Євгенівна у Вікісховищі | ||||
Ісакова Вікторія Євгенівна (рос. Исакова Виктория Евгеньевна, (12 жовтня 1976, Хасав'юрт, СРСР) — російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка Росії (2019). Лауреат премії Уряду Російської Федерації (2015), а також вітчизняних та іноземних театральних і кінопремій («Чайка» (2003), «Срібний Г'юго»/Silver Hugo (2006), «Тріумф» (2008), «Золотий орел» (2015, 2017) та ін.).
Фігурант бази даних центру «Миротворець»[3].
Народилася 12 жовтня 1976 року у Хасав'юрті, Дагестанська АРСР, СРСР.
У 13 років переїхала з родиною до Москви. Після закінчення школи вступила до Російського інституту театрального мистецтва, однак через рік навчання перейшла до Школи-студії МХАТ (курс Олега Єфремова). Закінчила навчання у 1999 році.
Після закінчення навчання працювала у різних театрах.
Одна з найбільш затребуваних кіно- і телеактрис Росії. Знімалася у кількох українських кінопроектах.
- «Чехов і Ко» (1998, фільм-спектакль, новела «У пансіоні», пансіонерка)
- «Імперія під ударом» (2000, т/с, 3 серія)
- «Щоденник убивці» (2002, т/с, Роза, комісар; реж. К. Серебренніков)
- «Каменська 2» (2002, т/с, Катя/Есмеральда)
- «Полювання на піранью» (2006, Сінільга; реж. В. Тодоровський)
- «Доктор Живаго» (2006, т/с, Маринка; реж. О. Прошкін)
- «Острів» (2006, Настя, дочка адмірала; реж. П. Лунгін)
- «Гілка бузку» (2007, Анна; реж. П. Лунгін)
- «Ґудзик» (2008, т/ф, Єлизавета Тенецька; Україна)
- «Осінні квіти» (2009, т/с, Україна, реж. А. Сеітаблаєв)
- «Брати Карамазови» (2009, т/с, Катерина Іванівна; реж. Ю. Мороз)
- «Посміхнися, коли плачуть зірки» (2010, Росія—Україна)
- «Свято під замком» (2012, Віра Сорокіна)
- «Відлига» / рос. «Оттепель» (2013, т/с, актриса Інга Віталіївна Хрустальова; реж. В. Тодоровський)
- «Петро Лещенко. Все, що було…» (2013, т/с, Катерина Зав'ялова)
- «Дзеркала» (2013, Марина Цвєтаєва)
- «Квартет» (2016, т/с, Лінькова)
- «Учень» (2016, Олена Львівна Краснова; реж. К. Серебренніков)
- «Мата Харі» (2017, т/с, графиня Лідія Кірєєвські)
- «Анна Кареніна. Історія Вронського» (2017, т/с, Доллі (Дар'я Олександрівна) Облонська, дружина Стіви Облонського)
- «Демон революції» (2017, т/с, Інеса Арманд)
- «Російський біс» (2018, Поліна Вікторівна)
- «Вертинський» (2021, т/с, Марлен Дітріх; реж. А. Смирнова)
- та багато ін.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ Центр «Миротворець»: Ісакова Вікторія Євгенівна
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 12 жовтня
- Народились 1976
- Уродженці Хасав'юрта
- Випускники Школи-студії МХАТ
- Заслужені артисти Росії
- Лауреати премії Уряду Росії
- Лауреати нагороди «Срібний Г'юго»
- Російські акторки
- Російські кіноакторки
- Акторки XX століття
- Акторки XXI століття
- Лауреати премії «Золотий орел»
- Лауреати премії «Білий слон» (Росія)
- Актори та акторки МХАТу імені Антона Чехова
- Актори та акторки Московського драматичного театру імені О. С. Пушкіна
- Фігуранти бази «Миротворець»