Ісландсько-шведські відносини
| Ісландсько-шведські відносини | |
|---|---|
| |
 Ісландія |
 Швеція |
Ісландсько-шведські відносини — двосторонні дипломатичні відносини між Ісландією і Швецією. Країни є членами Арктичної ради, Ради країн Балтійського моря, Ради Європи, Північно-Балтійської вісімки, Північної ради, Організації економічного співробітництва і розвитку, а також Організації Об'єднаних Націй.
У 870 Гардар Сваварсон став першим шведом котрий побував в Ісландії, а також першою людиною, яка вивчила узбережжя цього острова[1]. У 1380 Ісландія (в той час під владою Норвегії) приєдналася до Кальмарської унії під єдиним монархом трьох королівств: Данії, Норвегії та Швеції. Ісландія та Швеція були однією державою до розпаду союзу в 1523. Потім Ісландія потрапила під управління Данії до отримання незалежності в 1918 році[2]. 27 липня 1940 року Ісландія та Швеція встановили дипломатичні відносини[3]. У червні 1944 року Ісландія стала республікою і країни відкрили посольства в столицях один одного[4]. Під час Другої світової війни країни залишалися офіційно нейтральними, проте, на території Ісландії розміщувалися військові бази країн Антигітлерівської коаліції, в той час як Швеція неофіційно надавала їм допомогу.
Після встановлення дипломатичних відносин між країнами, вони активно беруть участь в обговоренні питань на міжнародній арені, які зачіпають країни Північної Європи, таких як: глобальне потепління, арктична політика і оборонне співробітництво поза НАТО. Країни брали участь у військовій кампанії в Афганістані у складі Міжнародних сил сприяння безпеці.
Під час фінансової кризи 2008—2011 років в Ісландії, банк Швеції виділив 5 мільярдів шведських крон (520 мільйонів євро) ісландському Kaupthing Bank, щоб допомогти зробити виплати вкладникам та іншим кредиторам, які постраждали від фінансової кризи[5].
Ісландія є членом Європейської асоціації вільної торгівлі та має необмежений доступ до ринку Європейського союзу (в який входить Швеція). У 2015 році обсяг товарообігу між Ісландією і Європейським союзом склав суму 5,7 млрд євро[6]
- Ісландія має посольство в Стокгольмі[7].
- Швеція — посольство в Рейк'явіку[8]
- ↑ Viking Explorer Gardar Svavarsson. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ History of Iceland. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 26 березня 2021. [Архівовано 2021-02-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Icelandic embassy in Stockholm (in Icelandic). Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 7 лютого 2020. [Архівовано 2017-10-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Ambassaden | SwedenAbroad. web.archive.org. 23 січня 2013. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ Kaupthing Edge is being wound up. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 7 лютого 2020.
- ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 7 листопада 2016. Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2016. Процитовано 26 березня 2021. [Архівовано 2016-11-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Embassy of Iceland in Sweden. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2020. [Архівовано 2018-02-20 у Wayback Machine.]
- ↑ Reykjavik | SwedenAbroad. web.archive.org. 4 березня 2015. Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 26 березня 2021.