Ісмайлін Дуда
| Ісмайлін Дуда | |
|---|---|
| чеч. Дудин ИсмаIал | |
| Народився | 1801 Урус-Мартан |
| Помер | 1886 Знаменське |
| Учасник | Кавказька війна і Бій на річці Валерік |
Ісмайлін Дуда[1], Дуда, син Ісмаїла[2], Дуда Ісмаїлів[3] (чеч. Исмайли Дуда[4]; 1802, Урус-Мартан, Чечня — 1886, там же) — воєначальник, учасник Кавказької війни, найближчий сподвижник і права рука Бейбулата Таймієва (1820—1830)[4]. Є одним із епічних героїв чеченського народу[5]. Походить з тайпу Гендарганої — найбільшого на південному заході Чеченської Республіки.
Народився 1801 року в селищі Урус-Мартан. Батько — Ісмайла, ім'я матері невідоме. Крім Дуди, у ній був ще один син, якого звали Елжа. Відповідно до Ю. Ельмурзаєва, під час переселення його дядька Чулика (чеч. Чӏулга) з Урус-Мартана до берегів Терека, Дуда був семирічним хлопчиком, який вже тоді міг самостійно сісти на коня[4]
У 1817 році, ставши випадковим свідком бою, що розгорнувся між підрозділами Джуміна Акхтулли з Чечен-Аула і царськими військами, 15-річний Дуда в'язався в бій, в ході якого захопив у полон одного офіцера і чотирьох солдатів[6]. Вже на початку 1820-х Дуда сформував власний Урус-Мартанівський загін, до складу якого увійшли сотні місцевих жителів. З початком активної фази Кавказької війни цей загін приєднався до народно-визвольного руху чеченців під керівництвом Бейбулату Таймієва[4].
У 1820—1831 роках разом із Ісою Гендергеноєвським та Бейбулатом Таймієвим Дуда неодноразово брав участь у битвах за Урус-Мартан[4]
Коли в березні 1840 урус-мартановский з'їзд ухвалив рішення обрати Шаміля імамом Чечні, Дуда всіляко протидіяв цьому, не задоволений тим, що главою Чеченської держави стає виходець з Дагестану[4] Незважаючи на протиріччя з Шамілем, Дуда брав участь у бою на річці Валерік у складі його військ[7].
Після 1840 відомості про діяльність Дуди в архівних документах практично не зустрічаються (за винятком одного документа, в якому він проходить як фігурант нападу та вбивства жителя села Урус-Мартан).
Помер 1886 року. Похований у місцевості під назвою «Гендаргний-юкъ», розташованому на південному місті Урус-Мартан[4].
- Умар Ахмадов :
|
Ісмайлін Дуда був знаменитий не набігами на сусідні народи та викраденням худоби чи табунів, не битвами з сусідами, як багато чеченських фольклорних героїв, а своїм благородством, мудрістю, щедрістю та поважним ставленням до людей. У той самий час він сміливо відстоював честь свого народу[8]. | 
|
Ісмайлін Дуда є героєм чеченського фольклору[5][9]. У чеченців є пісня, яка була популярна в XIX столітті, що описує подвиги Ісмайліна Дуди[1].
- «Ісмайлі Дуда» — книга Юсупа Ельмурзаєва, написана в 1900-х роках.
- ↑ а б ИСМАЙЛИН ДУДИН ИЛЛИ. orga.narod.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 05.02.2021.
- ↑ Абубакар Танкиев. Духовные башни ингушского народа. — ISBN 5827001902
- ↑ И. Мунаев, А. Преловский. Чеченская народная поэзия в записях XIX—XX вв. — ISBN 5708202440
- ↑ а б в г д е ж Э. Ю. Эльмурзаев". «Страницы истории чеченского народа» — Грозный — 1993.
- ↑ а б Бахаева Л. М.. Языковая характеристика мужчин в героико-исторических песнях чеченского народа: Гендерный аспект // Lingua-universum. — Назрань : Жеребило Т. В., 2008. — № 4 (29 грудня). — С. 29—31. — ISSN 1819-3110.
- ↑ Хасан Гапураев". «Роман. Ахмад Автуринский» — Грозный — 2017.
- ↑ Д. Хожаев: Чеченцы в Русско-Кавказской войне. / Науч. ред. Т. Мазаева. — Грозный—СПб.: «СЕДА».
- ↑ Стр. 99 - Писатели Чечни. Архів оригіналу за 3 листопада 2016. Процитовано 11 лютого 2021.
- ↑ Байсултанов Д. Б.. Словарь слов чеченского языка, не вошедших в «Чеченско-русский словарь» А. Мациева (1961 г.) // Рефлексия. — Назрань : Жеребило Т. В., 2015. — № 2 (29 грудня). — С. 30, 145, 171. — ISSN 1995-2473.Байсултанов Д. Б.. Словарь слов чеченского языка, не вошедших в «Чеченско-русский словарь» А. Мациева (1961 г.) // Рефлексия. — Назрань : Жеребило Т. В., 2015. — № 2 (29 грудня). — С. 30, 145, 171. — ISSN 1995-2473.Байсултанов Д. Б.. Словарь слов чеченского языка, не вошедших в «Чеченско-русский словарь» А. Мациева (1961 г.) // Рефлексия. — Назрань : Жеребило Т. В., 2015. — № 2 (29 грудня). — С. 30, 145, 171. — ISSN 1995-2473.