Очікує на перевірку

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч»
Типмузей
РозташуванняЛюбеч
ЗасновникЧернігівська обласна рада
Заснованожовтень 2008
Сайтliubechmuseum.com

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» музейна установа, створена в жовтні 2008 року з метою збереження, охорони, реконструкції, реставрації об'єктів історичної спадщини та природного середовища селища міського типу Любеч (нині Чернігівський район, Чернігівська область). Засновник — Чернігівська обласна рада.

Любеч — одне з найдавніших міст на території України[1]. Перші поселення на території сучасного Любеча були ще в VIII—ІІІ ст. до нашої ери. 882 рік — офіційна дата першої згадки про нього в «Повісті минулих літ» як про політичний, економічний, військовий, торговий, ремісничий і культурний центр могутньої держави Київська Русь, як про фортецю і пристань на торговому шляху із варягів у греки. Місто Любеч в різні роки — резиденція київських та чернігівських князів, гетьманів України Івана Мазепи та Павла Полуботка. Тут в листопаді 1097 року відбувся Перший з’їзд князів Древньої Русі, в 1135 році — Другий з’їзд. В Х— ХІІІ ст. в Любечі діяв Свято-Антоніївський чоловічий монастир, де з’явилися чудотворні ікони Божої Матері та Спасителя Господа Іісуса Христа. Не втратив свого значення Любеч і в польсько-литовський період, козацьку добу та в ХІХ столітті. Він був у XIV - середині ХVІ ст. центром волості, а з середини ХVI ст. - центром староства Київського воєводства, за Гетьманщини був центром найбільшої козацької сотні Чернігівського полку.

Склад комплексу

[ред. | ред. код]

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч» включає об'єкти археології, архітектури, історії та культури від доби Київської Русі до ХІХ ст.  

До складу історико-археологічного музейного комплексу «Давньоруське місто Любеч» входять наступні об’єкти:

  • залишки валу середньовічної фортеці;
  • городище «Замок»;
  • городище «Лисиця»;
  • поселення (посад-1, посад-2);
  • Монастирище (місце знаходження Свято-Антоніївського монастиря).

Пам'ятки архітектури:

Діяльність

[ред. | ред. код]

У співпраці з Любецькою археологічною експедицією Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка (нині — Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка), починаючи з 2009 р. в охоронних зонах Любеча проводяться археологічні дослідження.

Заклад проводить наукові конференції за участю провідних фахівців України та закордоння: «Любецькі історичні читання» (2009[2], 2012, 2014, 2016), «П. Полуботок та його доба» (2010), «Антоній Печерський та його доба» (2013)[3][4], «Володимир Великий та його доба» (2015) та інші.

Починаючи з 2008 р. щорічно наприкінці серпня в Любечі проходить Відкритий фестиваль традиційної слов'янської культури та бойових єдиноборств «Київська Русь»[5], в організації та проведенні якого ІАМК «Древній Любеч» бере активну участь. Головною метою цього фестивалю, поряд з пропагандою історичних і культурно-мистецьких надбань Чернігово-Сіверщини, є привернення уваги широкого загалу до відновлення та збереження об'єктів і пам'яток культурної спадщини Любеча.

В музейному комплексі можна переглянути різноманітні експозиційні виставки[6]:

  • «Любеч очима митців»
  • «Ткацькі промисли нашого краю»
  • «Рибальство. Історія та сучасність»
  • «Деревообробка. Столярство»
  • «Хліб та хліборобство»
  • «Тваринний світ до і після льодовикового періоду»

В музеї діє єдиний в Лівобережній Україні зал — відкрите фондосховище, а також інтерактивний зал, де відвідувач може сфотографуватися із мушкетом чи відчути на дотик рельєф козацької гармати, а маленькі відвідувачі можуть дізнатися більше про археологію в «археологічній пісочниці»/

Окрім постійних, в музеї діють тимчасові виставки та експозиції.

У липні 2011 р. на базі ІАМК «Древній Любеч» відбувся І Всеукраїнський симпозіум скульпторів, метою якого було виготовлення скульптурних робіт, що розкривають історію древнього Любеча як одну з важливих сторінок періоду Київської Русі в історії українського державотворення[7]. Нині ці роботи прикрашають історичне середмістя Любеча.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тютюнник, Євдокія (21 серпня 2012). Професор Олександр КОВАЛЕНКО: «Любеч був настільки відомим, що згадується у трактаті візантійського імператора Константина Багрянородного». Урядовий кур'єр. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  2. Перші любецькі історичні читання - 2009. Музейний комплекс «Древній Любеч». Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
  3. В селищі Любеч відбулася міжнародна наукова конференція «Антоній Печерський та його доба». Чернігівський монітор. 23 липня 2013. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  4. На Чернігівщині відзначають 1030-річчя з дня пам'яті Антонія Печерського. УНІАН. 23 липня 2013. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  5. Пучениць, Марія (22 серпня 2019). Любеч поринув у Середньовіччя [XI відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств «Київська Русь»]. Чернігівщина. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  6. Експозиції музейного комплексу. Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч». Процитовано 22 травня 2022.
  7. У Любечі пройшов IV Відкритий фестиваль традиційного слов’янського мистецтва та бойових єдиноборств «Київська Русь». Ріпкінська районна державна адміністрація. 27 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Історико-археологічний музейний комплекс «Древній Любеч»: кроки становлення роботи з охорони пам'яток культурної спадщини / С .В. Заліський та ін. // Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини. — Київ : Видавець Олег Філик, 2017. — С.75—78 : фот. — ISBN 978-611-01-0873-7

Посилання

[ред. | ред. код]