Історія музики

Історія музики — історична дисципліна у музикознавстві, що вивчає розвиток музичних культур, а також намагається наблизитися до реконструкції умов їх виникнення.

Загальний огляд

Згідно зі спостереженнями з етномузикології, музика присутня в усіх суспільствах та культурах світу, але джерела для вивчення її еволюції у стародавній період дуже обмежені. У вивченні дописьменних культур історія музики спирається на дані археології та етнографії. У вивченні зниклих письменних культур вживаються також літературні свідоцтва. Окремими галузями історії музики є (а) вивчення музичної нотації (музична палеографія — Ю.В. Келдиш), (б) виникнення та еволюція музичних інструментів і жанрів, (в) дослідження інтеракцій між елітними та масовими формами музикування (напр., європейська академічна музика у співвідношенні до народної музики).

Вивчення історії музики вживає діахронічний та синхронічний підходи, які відповідно дозволяють порівняння ізоморфних явищ у різних культурах єдиного періоду, а також опис еволюції того чи іншого явища.

Нарис з історії дисципліни

Найдавніші спроби проникнення до початків історії музики були зроблені у міфах, де утворювачами традицій та першими видатними музикантами було виведено богів чи культурних героїв (Хатхор та Айхі у Єгипті; Орфей, Аполлон та Марсій у стародавній Греції; Лін Лунь та Куй у Китаї; Нарада в Індії). У багатьох культурах виникнення всесвіту зображувалося як акустичне явище, а музикування — як спосіб впливу на космос. Зв'язок музики із різними космологічними моделями (Гармонія сфер, У-сін), відображений у цих уявленнях, вплинув на спроби пошуку витоків музичної культури у витоках самого всесвіту. Разом із цим, музика пов'язувалася із етикою та вихованням.

У 1789 році Чарльз Бьорні опублікував "Загальну історію музики", яка стала найвпливовішою працею свого часу у названій галузі.

Посилання

• [3] [Архівовано 29 березня 2014 у Wayback Machine.] — хронологія (англ.)

Дивись також

• Стародавня музика
• Історія звукозапису

Література

• Мінімалізм в музиці : посіб. з курсу історії сучас. музики та муз. виконавства / Д. В. Андросова ; М-во культури і туризму України, Одес. держ. муз. акад. ім. А. В. Нежданової. — О. : Астропринт, 2009. — 180 с. : нот. — Бібліогр. : с. 135−148 (225 назв). — ISBN 978-966-190-057-7.
• Музика двадцятого століття : Навч. посіб. для вищ. навч. закл. культури і мистец. I - IV рівнів акредитації / С. Павлишин; Львів. держ. муз. акад. ім. М. Лисенка. — Л. : БаК, 2005. — 232 c. — Бібліогр.: 84 назви.

Посилання

• Джерелознавство музичне // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 604-605.
• Палеографія музична // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 48-49