Очікує на перевірку

Істру Богдан Спиридонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Істру БогданСпиридонович
рум. Bogdan Istru
Ім'я при народженніІон Бодереу
Народився31 березня (13 квітня) 1914(1914-04-13)
село Піструєнь Оргеєвський повіт Бесарабської губернії РІ, тепер Теленештського району Молдови
Помер25 березня 1993(1993-03-25) (78 років)
Кишинів, Молдова
Країна Румунія
Діяльністьпоет
Alma materвище педагогічне училище в місті Ясси
Мова творівмолдовська
Роки активностіз 1936 року
ЧленствоАкадемія наук Молдови
ПартіяКПРС
НагородиОрден Леніна
ПреміїДержавна премія МРСР

Істру Богдан Спиридонович (рум. Bogdan Istru, 31 березня (13 квітня) 1914(19140413), село Піструєнь, Оргеєвський повіт Бесарабської губернії РІ — 25 березня 1993, Кишинів, Молдова) — молдовський радянський поет.

Біографія

[ред. | ред. код]

Навчався у вищому педагогічному училищі в Яссах, яке закінчив 1931 року. Друкуватися почав 1936 року. Учасник Другої світової війни. З 1947 року — член КПРС. Нагороджений орденом Леніна, іншими орденами, медалями.

Творчість

[ред. | ред. код]

Збірки віршів «Заклинання» (1937), «Смерть орла» (1938). До збірки «Голос Батьківщини» (1946) увійшли вірші періоду Другої світової війни. Автор збірок поезій «В авангарді» (1951), «Від берега до берега» (1958), поем «Похорна» (1947), «Весна в Карпатах» (1955), «Тіні, які болять» (1968), «Татарбунари» (1974), в основу якої лягли вірші про події Татарбунарського повстання, та інших.

Україні присвятив вірші «Київ», «Україні», «Хвала дружбі». Перекладач творів Т. Шевченка, І. Франка, М. Рильського, М. Бажана, А. Малишка, П. Воронька та О. Пушкіна.

Українські переклади

[ред. | ред. код]
  • Вірші. В кн.: Молдавія. К., 1953,
  • Вірші. В кн.: Сузір'я, в. 8. К., 1974.

Література

[ред. | ред. код]