Ітайополіс

Муніципалітет Ітайополіс Itaiópolis Церква Святої Родини УГКЦ Прапор Герб Координати 26°20′09″ пд. ш. 49°54′21″ зх. д. Країна  Бразилія Бразилія Регіон Південний Штат Санта-Катарина Межує з сусідні нас. пункти José Boiteuxd , Vitor Meirelesd , Папандуваd , Doutor Pedrinhod , Mafrad , Rio Negrinhod , Santa Terezinhad  ? Дата заснування 28 жовтня 1918 Площа 1 295,319 км² Висота центру 925  м Населення 21 699 осіб   · ІЛР 0,738  Катойконім порт. itaiopolense  італ. itaiopolense  Часовий пояс UTC-3, влітку UTC-2 Телефонний код 47  GeoNames 6323158 OSM r296613  ·R муніципалітет Бразилії 4208104 Ітайополіс Ітайополіс (Бразилія) Ітайополіс Ітайополіс (Санта-Катаріна)  Ітайополіс у Вікісховищі

Ітайополіс (порт. Itaiópolis) — муніципалітет та його адміністративний центр у штаті Санта-Катарина, у південній частині Бразилії. Населення муніципалітету станом на 2022 рік становило 21699 мешканців, з яких значну частину складають особи українського походження.

Етимологія назви

Назва Ітайополіс складається з «ita» (камінь) + «i-ó» (мокрий) + «pólis» (місто). Тобто, «місто мокрого каменю (або плити)» може бути пов'язане з характерними для регіону річками, які мають довгі ділянки кам'яних плит, по яких тече вода.

Історія

Центр Українських традицій

Стара церква Св. Петра і Павла

Нова церква

На території міста спочатку було засновано колонію Лусена, яка вважається початковою точкою міста Ітаіополіс. Вважається, що назву міг дати інженер Карлос Леопольдо Феррейра, голова Земельної комісії Ріо-Негро, на честь барона Енріке Перейра де Лусена, на той час міністра сільського господарства, торгівлі та громадських робіт. У 1891 році сюди прибули інші поселенці, зокрема українці, поляки та німці з Сан-Бенту-ду-Сул, які утворили поселення, яке дало початок нинішньому місту.

Місто має багато слідів європейських поселенців, які зберегли свої рідні мови. На в'їзді до міста вас привітають чотирма мовами: португальською, польською, українською та німецькою. Українська та польська громада є особливо помітними.

Українці муніципалітету

Українці об'єднані у кілька парафій УГКЦ, зокрема парафію Пресвятої Родини в Ірасемі, яка була заснована в 1903 році. Навколо церкви є цілий комплекс, що включає грот, присвячений Люрдській Божій Матері і пагорб Голгофи. На пагорбі Голгофи побудовані стації Хресної дороги, яка завершується вівтарем, встановленим на його вершині. Щороку парафія організовує прощу.

Іншою важливою громадою є парфія церкви Св. Петра і Павла, збудована в районі Моема та вважається пам'яткою української імміграції в країні і була внесена до списку об'єктів історичної, етнографічної, археологічної та ландшафтної спадщини на федеральному рівні і є частиною Національного туристичного маршруту. Поряд із старою церквою згодом було збудовано нову муровану.

Персоналії

• Діонісій (Ляхович) — єпископ Української греко-католицької церкви, апостольський візитатор для українців-католиків в Італії та Іспанії, титулярний єпископ Еґнатії, василіянин.

Галерея

• 
  Хресна дорога
• 
  Капличка
• 
  Грот Матері Божої Люрдської
• 
  Фасад церкви Пресвятої Родини

Джерела

• RODYCZ, Wilson Carlos. Colônia Lucena- Itaiópolis. Crônica dos imigrantes poloneses. 2002 Florianópolis/ Itaiópolis: Edição Braspol
• RODYCZ, Wilson Carlos Os Imigrantes poloneses da Colônia Lucena – Itaiópolis. 2011. Porto Alegre: Rodycz & Ordakowski

Посилання

• Українська Католицька Митрополія Святого Івана Христителя.