Ітан Кацберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ітан Кацберг

Ітан Кацберг (2024)
Загальна інформація
Оригінал іменіEthan Katzberg
Народження5 квітня 2002(2002-04-05) (22 роки)
Нанаймо, Нанаймо (регіональний округ), Британська Колумбія, Канада[1]
ГромадянствоКанада Канада
Зріст1,98 м
Особисті рекорди
молот84,38 (2024) AR
Медалі
Олімпійські ігри
Золото 2024 Париж молот
Чемпіонати світу
Золото 2023 Будапешт молот
Ігри Співдружності
Срібло 2022 Бірмінгем молот
Панамериканські ігри
Золото 2023 Сантьяго молот
CMNS: Ітан Кацберг у Вікісховищі


Ітан Кацберг (англ. Ethan Katzberg; нар. 5 квітня 2002(2002квітня05), Нанаймо, Канада) — канадський метальник молота. Чемпіон Літніх Олімпійських ігор 2024 року і чемпіон світу з легкої атлетики 2023 року. Панамериканський чемпіон 2023 року та срібний призер Ігор Співдружності 2022 року[2][3][4].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Почав займатися метанням молоту у 14 років після того, як спостерігав за батьковими тренуваннями сестри, хлопцеві здалося, що це весело[5]. Спочатку тренувався в клубі легкої атлетики Нанаймо[6]. Після закінчення школи переїхав до Камлупса, щоб мати можливість тренуватися у Ділана Армстронга, колишнього олімпійського медаліста у штовханні ядра[5]. Армстронг висловився про нового підопічного, що він був «худим баскетболістом, коли я його побачив. Що справді впадало в очі, так це його зріст і швидкість. Це рідкісне поєднання. Важко знайти швидку високу людину з гарною координацією, який ще й цікавиться метанням — усі вони займаються баскетболом, футболом чи іншими видами спорту»[5].

Дебютувавши на великому міжнародному турнірі на Чемпіонаті світу з легкої атлетики серед юніорів 2021 року, Кацберг пройшов у фінал метання молота, але фінішував останнім, не виконавши зарахованих кидків. Здобув срібну медаль у метанні молота на Іграх Співдружності 2022 року[7].

2023 року досяг перших успіхів на міжнародних змаганнях, зокрема став золотим медалістом на Meeting de Paris 2023 року[8]. Через кілька місяців вперше став чемпіоном Канади. На Чемпіонат світу з легкої атлетики в Будапешті пройшов у фінал із найкращим результатом і національним рекордом 81,18 м. П'ятий раз метнув на 81.25 м, встановивши ще один національний рекорд і вигравши золоту медаль і титул чемпіона світу[9]. Завдяки перемозі Кацберг став наймолодшим призером у метанні молота та чемпіоном світу серед чоловіків, а також першим канадцем, який виграв медаль у цих змаганнях. Його перемога посунула з п'єдесталу п'ятиразового чемпіона світу Павела Файдека, який фінішував четвертим, а також він обійшов олімпійського чемпіона Войцеха Новицького[10][11].

Після Чемпіонату світу Кацберг завершив рік у складі збірної Канади на Панамериканських іграх 2023 року, де виборов золоту медаль. Його переможний кидок 80,96 м, що стало новим рекордом на цих змаганнях[12].

20 квітня на змаганнях Kip Keino Classic у Найробі, Кенія Кацберг метнув на 84,38 м, цей результат став новим канадським рекордом, піднявши його на дев'яте місце серед усіх метальників[13][14]. Приєднався до олімпійської збірної Канади та виступив у метанні молота як фаворит і фінішував першим у кваліфікаційному раунді. У своєму стартовому кидку у фіналі подолав 84,12 м, що трохи менше за олімпійський рекорд у 84,80 м[15][16]. Він був єдиним учасником змагань, який метнув за 80 м, і виграв золоту медаль з перевагою у 4,15 м від срібного призера угорця Бенце Халаса[17]. Це була перша медаль у метанні молота серед канадців після срібла Дункана Гілліса 1912 року та перша золота медаль для канадця в метанні відтоді, як 1904 року Етьєн Демарто виграв у метанні ваги, змагання яке зараз не проводиться[15]. Після того як Камрін Роджерс здобула перемогу у жіночому турнірі, Канада перемогла в метанні молота на другому великому чемпіонаті[18].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Катцберг родом з Нанаймо, Британська Колумбія, після закінчення середньої школи переїхав до Камлупса, щоб тренуватися в легкоатлетичному клубі Камлупса[19].

Особисті рекорди

[ред. | ред. код]

Міжнародні змагання

[ред. | ред. код]
Рік Змагання Місто Місце


Примітки
2021 Чемпіонат світу з легкої атлетики серед юніорів Касарані, Кенія – метання молоту без оцінок
2022 Ігри Співдружності Бірмінгем, Англія 2 метання молоту 76.36 м
2023 Чемпіонат світу з легкої атлетики Будапешт, Венгрія 1 метання молоту 81.25 м
Панамериканські ігри Сантьяго, Чилі 1 метання молоту 80.96 м
2024 Олімпійські ігри Париж, Франція 1 метання молоту 84.12 м

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ L'Encyclopédie canadienne, The Canadian Encyclopedia
  2. ↑ 2022 Birmingham Results: Men's Hammer Throw - Final: Sat, 06 Aug - 11:48 (Finished). 2022 Commonwealth Games. Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 21 серпня 2022.
  3. ↑ Davidson, Jordan (12 серпня 2022). Local hammer thrower brings home silver medal from Commonwealth Games. The Beach. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 21 серпня 2022.
  4. ↑ Heroux, Devin (1 травня 2024). Already a world champion, Canada's Ethan Katzberg aims to bring the hammer down at Paris Olympics. CBC Sports. Архів оригіналу за 24 травня 2024. Процитовано 24 травня 2024.
  5. ↑ а б в Gillespie, Kerry (20 серпня 2023). 'Skinny basketball player' Ethan Katzberg gives Canada its first gold medal in the hammer throw. The Toronto Star. Архів оригіналу за 21 серпня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
  6. ↑ Marshall, Dan (3 червня 2021). Nanaimo's Ethan Katzberg sets Canadian hammer throw record twice in one month. CFJC Today. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 21 серпня 2022.
  7. ↑ Dheensaw, Cleve (6 серпня 2022). Nanaimo's Ethan Katzberg wins silver in Commonwealth Games hammer. Архів оригіналу за 22 серпня 2022. Процитовано 21 серпня 2022.
  8. ↑ Barnes, Dan (12 червня 2023). Canadian hammer throwers keep nailing it on international scene. Архів оригіналу за 12 червня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
  9. ↑ Canada's Ethan Katzberg wins hammer throw gold medal at World Athletics Championships. CBC Sports. 20 серпня 2023. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 20 серпня 2023.
  10. ↑ Katzberg ends Fajdek's reign as world hammer champion in Budapest. World Athletics. 20 серпня 2023. Архів оригіналу за 20 серпня 2023. Процитовано 21 серпня 2023.
  11. ↑ Canada's Ethan Katzberg wins hammer throw gold medal at World Athletics Championships. CBC Sports. 20 серпня 2023. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 20 серпня 2023.
  12. ↑ Canada's Ethan Katzberg strikes gold again in hammer throw at Pan American Games. The Globe & Mail. 4 листопада 2023. Архів оригіналу за 26 травня 2024. Процитовано 26 травня 2024.
  13. ↑ а б Canadian Ethan Katzberg notches longest hammer throw since 2008. Sportsnet.ca. Sportsnet. 20 квітня 2024. Архів оригіналу за 22 квітня 2024. Процитовано 22 квітня 2024.
  14. ↑ а б Chagnon, Gabriel; McGoldrick, Hayley (22 квітня 2024). Weekend Roundup: Katzberg keeps hammering records, McKay & Miller strike World Cup silver. Team Canada. Canadian Olympic Committee. Архів оригіналу за 22 квітня 2024. Процитовано 22 квітня 2024.
  15. ↑ а б Canada's Ethan Katzberg wins Olympic hammer throw gold in dominating fashion. Sportsnet. 4 серпня 2024. Процитовано 4 серпня 2024.
  16. ↑ Canada's Ethan Katzberg wins Olympic gold in hammer throw with dominating performance. CBC Sports. 4 серпня 2024. Архів оригіналу за 4 серпня 2024. Процитовано 4 серпня 2024.
  17. ↑ Waldie, Paul (4 серпня 2024). Paris Olympics: Canada's Ethan Katzberg wins gold in men's hammer throw. The Globe & Mail. Архів оригіналу за 4 серпня 2024. Процитовано 4 серпня 2024.
  18. ↑ Canada's Camryn Rogers secures women's hammer throw Olympic title. CBC Sports. 6 серпня 2024. Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 6 серпня 2024.
  19. ↑ Fenton, Caela (21 серпня 2023). 5 fun facts about world champion hammer thrower Ethan Katzberg. Team Canada - Official Olympic Team Website (амер.). Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ітан_Кацберг&oldid=43422906