Іщенко Олексій Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іщенко Олексій Максимович
Народився29 вересня 1951(1951-09-29) (73 роки)
Барнаул, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьполітик
Alma materНаціональний транспортний університет і Київський інститут політології та соціального управління
Науковий ступінькандидат технічних наук
Знання мовукраїнська
ЧленствоВерховна Рада України III скликання
Посадаmayor of Brovaryd і народний депутат України[1]
ПартіяКПРС, СДПУ(о) і Народно-демократична партія
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Почесна відзнака Президента України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Заслужений будівельник України
Заслужений будівельник України

Олексі́й Макси́мович І́щенко — український політик.

Кандидат технічних наук (2003). Перший заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва України (01.2008-02.2009)[2][3].

Народився 29.09.1951 у місті Барнаул, Алтайський край, Росія; українець;

Життєпис

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • батько Максим Олексійович (1924—1996) — інженер, учасник ВВВ;
  • мати Катерина Василівна (1926) — пенсіонерка;
  • дружина Лариса Василівна (1964) — учитель;
  • син Олександр (1975) — економіст;
  • дочка Анна (1999).

Освіта

[ред. | ред. код]

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • 1969—1971 — слюсар, завод «Торгмаш», м. Бровари.
  • 1971—1973 — служба в армії.
  • З 1973 — інженер-технолог, 07.1977-10.1978 — заступник начальника слюсарно-зварювального цеху, завод «Торгмаш».
  • 08.1982-07.1984 — завідувач відділу пропаганди та агітації, 07.1984-03.1988 — завідувач оргвідділу, 03.1988-02.1989 — 2-й секретар, Броварський міськком КПУ.
  • 02.1989-03.1998 — голова Броварської міськради народних депутатів.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 3-го скликання 03.1998-04.2002, виборчій округ № 96, Київська область. З'явилось 70.8 %, за 15.6 %, 21 суперників. На час виборів: Броварський міський голова.

  • Член фракції НДП (05.1998-01.1999), позафракційний (01.-02.1999), член фракції СДПУ(О) (з 02.1999).
  • Член Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (з 07.1998).
  • Заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
  • Член СДПУ(О) (з 1999);
  • член Політради СДПУ(О) (з 06.2000);
  • член Політбюра СДПУ(О) (з 03.2003);
  • секретар Київського обкому СДПУ(О) (з 06.2004).
  • 06.2002-01.2005 — заступник Глави Адміністрації Президента України, керівник Головного управління організаційно-кадрової роботи та взаємодії з регіонами[4].
  • З 02.2005 — в групі будівельних компаній «Планета».
  • 08.-09.2006 — керівник Служби Прем'єр-міністра України[5][6].
  • 09.2006-02.2007 — заступник Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України[7][8].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Почесна відзнака Президента України (08.1996)[9].

Орден «За заслуги» II ступеня.

Почесна грамота КМ України (12.2000)[10].

Заслужений будівельник України (01.2001)[11].

Захоплення: спорт, театр, мисливство, книги.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 46-р «Про призначення Іщенка О.М. першим заступником Міністра регіонального розвитку та будівництва України».
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 213-р «Про звільнення Іщенка О.М. з посади першого заступника Міністра регіонального розвитку та будівництва України».
  4. Розпорядження Президента України від 21 січня 2005 року № 20/2005-рп «Про звільнення О. Іщенка з посади заступника Глави Адміністрації Президента України - Керівника Головного управління організаційно-кадрової політики та взаємодії з регіонами»
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2006 року № 1110 «Про призначення Іщенка О.М. керівником Служби Прем'єр-міністра України».
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2006 року № 1270 «Про звільнення Іщенка О.М. з посади керівника Служби Прем'єр-міністра України».
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2006 року № 1271 «Про призначення Іщенка О.М. заступником Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України».
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 277 «Про звільнення Іщенка О.М. з посади заступника Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України».
  9. Указ Президента України від 7 серпня 1996 року № 664/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2000 року № 1777 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  11. Указ Президента України від 25 січня 2001 року № 49/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»

Посилання

[ред. | ред. код]