Перейти до вмісту

Іщенко Олена Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Іщенко Олена Вікторівна
Народилася25 травня 1958(1958-05-25)[1] (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьвчена-фізик, хімік, викладачка університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materхімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1980) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор хімічних наук (1985)

Олена Вікторівна Іщенко (нар. 25 травня 1958, м. Київ) — українська науковиця, фізико-хімік, педагог. Доктор хімічних наук, професор кафедри фізичної хімії, керівник підрозділу «Фізико-хімія гетерогенних каталізаторів» КНУ (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Виховувалася в родині науковця Віктора Анохіна.

1980 року закінчила з відзнакою хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Учениця, зокрема, професора Віталія Яцимирського.

1983 року закінчила аспірантуру кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського університету.

З 1984 року — асистент кафедри.

1985 року захистила кандидатську дисертацію з теми «Фізико-хімічні та каталітичні властивості залізо-кобальтової системи в реакції синтезу аміаку».

1989 року присвоєно вчене звання «доцент».

2004 року захистила докторську дисертацію з теми «Каталітичні перетворення малих молекул на складних системах на основі 3d- та 4d-елементів».

З 2005 — професор кафедри фізичної хімії.

Сфера наукової діяльності

[ред. | ред. код]
  • вивчення закономірностей перебігу реакції синтезу аміаку на металічних масивних та нанесених каталізаторах, перебігу реакції окиснення монооксиду вуглецю на металічних, оксидних та нанесених зразках;
  • мас-спектрометричні дослідження в галузі гетерогенного каталізу;
  • синтез високоактивних низькотемпературних залізо-кобальтових каталізаторів; синтез аміаку та мідь-кобальт-залізних оксидних каталізаторів окиснення монооксиду вуглецю.

Наукові досягнення

[ред. | ред. код]
  • отримала грант і звання «Соросівський доцент» (1995);
  • присвоєно почесного звання «Кращий викладач року» Київського університету (2005);
  • учений секретар спеціальної ради по захисту дисертацій з хімічних наук університету (2007);
  • читає лекції з нормативного курсу «Фізична хімія» для студентів ІІ та ІІІ курсів хімічного факультету та спецкурс «Фізичні методи в хімії» для студентів ІІІ курсу хімічного факультету.

Наукові напрацювання

[ред. | ред. код]

Автор понад 210 наукових робіт, 5 навчально-методичних праць і 4 підручників.

  • Мас-спектрометрія. Навчальний посібник. К., 1998.
  • Вступ до теорії імовірностей. Навчальний посібник. К., 2007.
  • Статистичні методи. Підручник. К., 2009.
  • Іщенко О., Прилуцький Е., Яцимирський А., Гайдай С., Шкода Т. (асп) SiC як носій для оксидних Cu-Co-Fe каталізаторів реакції окиснення СО // Вісник Київського Національного Університету.- 2007.-№ 45.- С. 6-7.
  • Іщенко О. В., Дяченко А. Г., Яцимирський А. В., Гайдай С. В., Шкода Т. М. (асп), Оранська О. І. SiO2 як носій оксидних каталізаторів Cu-Co-Fe реакції окиснення СО // Український хімічний журнал.- 2008.- № 4. — Т.74.- С. 85-87.
  • Іщенко О., Яцимирський А., Матушко І. (асп), Максимович Н., Ріпко О., Деркаченко Н., Чернявська Т. // Адсорбційні властивості промотованих 3d-металами сенсорних матеріалів на основі SnO2. // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка, Хімія. — 2008. вип. 46. –С. 21–22.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]