Ієрархія демонів
Ієрархія демонів | |
Назва | лат. Pseudomonarchia Daemonum |
---|---|
Автор | Йоганн Вейєр |
Мова твору або назви | латина |
Дата публікації | 1577 |
Ієрархія демонів (лат. Pseudomonarchia Daemonum, англ. Hierarchy of Demons) — класифікація духів з описом кожного з них та інструкціями з виклику та відклику, написана Йоганном Вієром у 1563 році, як доповнення до його «De Praestigiis Daemonum».
В 1567 році Ієрархію Вієра перекладено на французьку мову лікарем Жаком Ґревеном (фр. Jacques Grévin) та опубліковано під назвою Cinq Libres de l'Imposture et Tromperie des Diables des enchantements et sorcelleries[1]. В 1584 році частково перекладена на англійську Реджинальдом Скотом[2], і використана в «Словнику чаклунства» (лат. Révélation sur la sorcellerie)[3].
Джерелом для написання даного ґримуару Вієр називає рукопис під назвою «Книга про службові обов'язки духів або Книга висловлювань Царя Соломона про князів і царів демонів» (лат. Liber offlciorum spirituum, seu Liber dictus Empto. Salomonis, de principibus regibus damoniorum)[4].
Псевдомонархія демонів вельми схожа на першу частину «Малого ключа Соломона» — «Ґоетію». Проте, на від міну від неї, в Псевдомонархії немає зображень печатей демонів, а ритуали виклику відзначаються простотою заклинань. До того ж у цих двох працях відрізняється порядок слідування демонів, оскільки в Псевдомонархії їх 69, а в «Ґоетії» на чотири більше (з'являються чотири додаткових демони: Вассаґо, Сііре, Данталіон, Андромаліус). Також, у порівнянні з «Ґоетією», відрізняються деякі особливості та можливості демонів.
- Ваал
- Агарес
- Марбас
- Пруфлас
- Аамон
- Барбатос
- Буєр
- Ґасіон
- Ботіс
- Базин
- Пурсон
- Еліґос
- Лорей
- Валефар
- Моракс
- Іпос
- Наберіус
- Ґласеа-Лаболас
- Зепар
- Белет
- Ситри
- Пеймон
- Веліал
- Буне
- Форнеус
- Ронове
- Берит
- Астарот
- Форкас
- Фурфур
- Мархосіас
- Малфас
- Вепар
- Сабнак
- Асмодей
- Ґаап
- Шакс
- Кроссел
- Фуркас
- Мурмур
- Каїм
- Раум
- Халфас
- Фокалор
- Вине
- Біфронс
- Самігіна
- Заган
- Оріакс
- Валак
- Ґреморі
- Декарабіа
- Амдусіас
- Андрас
- Андреалфус
- Осе)
- Аїм
- Оробас
- Вапула
- Кімеєс
- Амі
- Флаурос
- Балам
- Аллосес
- Саллос
- Увал
- Хааґенті
- Фенекс
- Столас
- ↑ Cinq Libres de l'Imposture et Tromperie des Diables des enchantements et sorcelleries [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.].(фр.)
- ↑ Reginald Scot on alchemy (англійською) . Архів оригіналу за 3 квітня 2012. Процитовано 2 грудня 2010. [Архівовано 2012-02-29 у Wayback Machine.]
- ↑ The discoverie of witchcraft (complete text and scans of the 1886 edition) (англійською) . Archive.org. Архів оригіналу за 3 квітня 2012. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ Lemegeton Clavicula Salomonis (російською) . Орден східних тамплієрів. Архів оригіналу за 3 квітня 2012. Процитовано 24 червня 2009.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|description=
(довідка) [Архівовано 2009-03-07 у Wayback Machine.]
- Pseudomonarchia Daemonum (Liber officiorum spirituum) [Архівовано 21 липня 2013 у WebCite](англ.) Йоганна Вієра.