Перейти до вмісту

Їржі Драгош

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Їржі Драгош
чеськ. Jiří Drahoš
Народився20 лютого 1949(1949-02-20)[1][2] (75 років)
Яблунков, Чехословаччина[3] або Чеський Тешин[4]
Країна Чехія
Діяльністьпедагог, хімік, політик, педагог, науковець
Галузьфізична хімія, хімія[1] і НДДКР[1]
Alma materВища школа хімічної технології (1972), Ганноверський університет (1986) і Чехословацька академія наук (1977)
Науковий ступіньпрофесор
Знання мовчеська[1]
ЗакладІнститут основ хімічного процесуd, Університет Сан-Паулу, Чехословацька академія наук і Академія наук Чеської Республіки
Посадаголова і член Сенату Чехіїd[5]
У шлюбі зЄва Драгошоваd
Нагороди
Сайтjiridrahos.cz

Їржі Драгош (чеськ. Jiří Drahoš; нар. 20 лютого 1949(19490220), Чеський Тешин) — чеський фізико-хімік і викладач, президент Академії наук Чеської Республіки з 2009 по 2017 рр.[6] Кандидат на посаду президента Чехії у 2018 році[7].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився у родині педагога і медсестри, виріс в Яблункові. Разом із молодшим братом Йосипом відвідував початкову школу в рідному місті. Вчився грати на фортепіано і трубі, а брат — на скрипці.

1967 року закінчив гімназію Яблункова і склав вступні іспити в університет хімії і технології в Празі на кафедру фізичної хімії. Хімією Їржі цікавився ще зі школи.

1972 року закінчив Вищу школу хімічної технології у Празі. Після проходження військової служби, 1973-го Драгош приєднався до Інституту основ хімічного процесу Чехословацької академії наук.

В Інституті теоретичних основ хімічної технології

[ред. | ред. код]

Восени 1973 року почав навчання в Інституті хімічних процесів Чехословацької академії наук, а потім у фізично-хімічній групі під керівництвом професора Едуарда Хала.

1977 — отримав ступінь кандидата наук, захистивши кандидатську дисертацію "рівновага пару і рідини при високому тиску.

З 1978 року працював дослідником в Інституті у відділі хімічних реакторів групи для моделювання та контролю хіміко-технологічних процесів.

1985—1986 — отримав дозвіл на навчання в університеті Ганновера у ФРН, отримував стипендію. У січні 1989 року отримав дозвіл на піврічну практику в Університеті Сан-Паулу, де Їржі читав лекції як запрошений професор.

Інститут хімічних процесів Академії наук Чехії

[ред. | ред. код]
  • 1992 — став заступником директора Інституту хімічних процесів.
  • 1995—2003 — Драгош став директором, а з 2004 до серпня 2005 року був заступником директора Науково-дослідного інституту.
  • 1992—1995 — працював заступником директора і директором (1996—2003) Інституту основ хімічного процесу.
  • 1994 року став лектором у своїй альма-матер, а 1999-го — доктором хімічного машинобудування. 2003 став професором Інституту хімічної технології.
  • 2006 — отримав звання почесного доктора Словацького технічного університету в Братиславі.
  • 2005—2008 — обіймав посаду віце-президента Академії наук Чехії, співавтор 14 патентів. 60 робіт Їржі було опубліковано у професійних міжнародних журналах. З 2006 по 2009 рр. очолював Європейську федерацію хімічної технології.

У листопаді 2017 року його отримав звання почесного доктора Університету Кобе (Японія), нагородження відбулось у Танцюючому домі у Празі.

Драгош є або був членом кількох наукових установ: Інженерної академії Чехії, був Головою Чеського товариства хімічної інженерії, членом і головою Університету хімічної технології в Празі, також був членом ради Асоціації хімічної промисловості.

Був головою комітету з присудження докторських наук. Член Наукової ради Технічного університету в Брно.

З 2002 року очолює Міжнародний конгрес хімічної та технологічної інженерії CHISA, є редактором міжнародного журналу Chemical Engineering Research, членом журналу Міжнародного журналу багатофазного потоку, хімічної інженерії і технології і екологічно чистих продуктів і процесів.

Голова Академії наук Чехії

[ред. | ред. код]

З 2005 року Драгош працював у Академії наук Чеської Республіки (АНЧР) на посту віце-президента.

Його перебування на цій посаді відзначилось боротьбою за фінансування наукових установ, яким вдалося підвищити виділені кошти на 50 %[8]. Драгош був Президентом Академії наук Чехії до 24 березня 2017 року.

Участь у виборах Президента Чеської республіки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Президентські вибори у Чехії 2018
19 серпня 2017-го

У жовтні 2016 року Їржі заявив, що планує виставити свою кандидатуру на посаду Президента Чехії[9]. 28 березня 2017 року він підтвердив цей намір в культурному домі на виступі у Яблункові.

Виборча кампанія

[ред. | ред. код]

У виборчій кампанії кандидатура Драгоша підтримується багатьма провідними чеськими громадськими діячами. Їржі підтримують виборці і політики всього політичного спектру, в тому числі християнські демократи, соціал-демократи і члени руху YES. Одна, Драгош хоче конкурувати як незалежний кандидат, а не від партії[10].

Згідно опитувань Чеського радіо, проведених у вересні 2017 року, Драгош мав у першому турі набрати на 15 % менше за Мілоша Земана.[11]

До консультативної команди Драгош вибрав Дена Драбова, економіста Данієля Мюнхена, експерта з питань державного управління Карла Пубала, Яну Клас, видавця Джорджа Паведета, астрофізика Їржі Ґриґаря, економіста Пітер Теплого, єгиптолога Мирослав Барта, ректор ЧСУ Петра Стекола, історика Ярослав Себека, колишнього дипломата Петра Колара, радника з соціального забезпечення Ладислава Саймона, економіста Лукаса Кованду[12].

Фінансова підтримка кампанії

[ред. | ред. код]
Їржі 2009 року.

У травні 2017-го виборчий штат Драгоша заявив, що обговорювались питання підтримки Драгоша чеськими підприємцями. Найбільшу фінансову підтримку надали Далібор Дедек, Мартін Віхтерле (онук винахідника контактних лінз та засновник інженерної групи «Віков»), Лібор Вінклер, Іван Гавел, Вацлав Пачеш, Хелена Іллєрєнова, Павло Братинка та Вєчлав Міхалік[13].

Перший тур виборів

[ред. | ред. код]

У першому турі президентських Драгош отримав 26,6 %, Мілош Земан — 38,56 % голосів. Їржі вийшов у другий тур з чільним президентом Земаном[14]. Після першого туру інші кандидати (Павел Фішер, Марек Гілшер, Міхал Горачек, Вратислав Кульганек та Мірек Тополанек) висловили одностайну підтримку Драгошу у другому турі та закликали своїх виборців проголосувати за нього. Міхал Горасек також безкоштовно запропонував свої рекламні щити, вже оплачені на час другого туру виборів[15][16][17].

Політичні погляди

[ред. | ред. код]

Міжнародна політика

[ред. | ред. код]

Питання чеського членства в НАТО

[ред. | ред. код]

Драгош вважається проєвропейським кандидатом, який виступає за членство Чеської Республіки в НАТО: «Чеська Республіка є частиною демократичної Європи. Якщо ми хочемо мати вплив на Європу, ми повинні бути її частиною. Інша важлива річ — безпека держави. Жодна держава нашого розміру не може вирішити проблеми безпеки окремо. Ось чому наше членство в НАТО є важливим»[18]. Їржі також проти референдуму щодо виходу з НАТО[19]. США Драгош вважає союзником Чехії і після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах своєї думки не змінив[20].

Референдум щодо виходу з ЄС та прийняття євро

[ред. | ред. код]

Думки щодо проведення референдуму про вихід з Європейського Союзу сприймались Драгошем скептично.

Питання щодо санкцій проти Росії

[ред. | ред. код]

Драгош підтримує санкції проти Росії та територіальну цілісність України, зокрема засуджує російську збройну агресію проти України. Чеська республіка, за словами Драгоша, не повинна бути мостом між Росією та Заходом, оскільки вона є частиною самого ЄС, і заявив «ми застерігаємо проти наївності, яку демонструють деякі з сил у західних країнах щодо Росії». В інтерв'ю для чеського радіо він припустив, що російські спецслужби хотіли б переобрати Мілоша Земана, але визнав, що у нього немає доказів. Росія назвала це загрозою для Чехії[20].

Відносини з Китаєм

[ред. | ред. код]

У квітні 2017 року Драгош заявив, що інвестиції Китаю в Чехію не потрібно вважати передумовою щодо змін позиції країни щодо територіальної цілісності Китаю (зокрема, підтримку Руху за незалежність Тибету). Втім, у радіопередачах на чеському радіо 14 січня 2018 Драгош сказав, що не заперечує проти торгівлі з КНР, оскільки «Китай є наддержавою світу», і «будь-яка країна веде справи з нею»[20].

Інше

[ред. | ред. код]
Їржі з дружиною Євою на акції пам'яті Оксамитової революції (17 листопада 1989) року на Народному проспекті в Празі (листопад 2017-го).

Під час Каталонської кризи 2017 року і під час незаконного референдуму про незалежність Каталонії Драгош висловив підтримку дій прем'єр-міністра Іспанії Маріяно Рахоя, який перешкоджав неконституційному референдуму, але засудив насильство іспанської поліції проти учасників мітингів.

За словами Драгоша, вплив людини на глобальне потепління клімату є незаперечним, і діяльність людини повинна обмежити наслідки глобальних змін.

Драгош вважає, що Чехія повинна збільшити витрати на оборону, щоб виконати зобов'язання перед країнами НАТО, а підрозділи Збройних сил повинні продовжувати брати участь у операціях в Афганістані[21].

Міграційна криза

[ред. | ред. код]

У січня 2018 року Драгош заявив, що «перерозподіл біженців на основі квот є політично неефективним і навіть шкідливим» і що проблема біженців «може привести до порушення політичної, економічної і культурної стабільності Європи»[22]. Міграційна криза не повинна вирішуватись закритим кордоном, а має бути вирішена там, де почалась. Драгош пояснив, що «З появою в Європі нових мігрантів вирішення цього питання буде коштувати багато грошей».[9]

У червні 2017 року він сказав, що квоти біженців для країн-членів ЄС не є проблемою, і прийняти 2600 біженців Чехія зможе[23].

Національна політика

[ред. | ред. код]

Драгош вважає головною причиною висування своєї кандидатури, «стурбованість долею сучасної чеської демократії. Я не байдужий до екстремізму та популізму та певної громадянської апатії до основних демократичних цінностей».[24]

Драгош запропонував, щоб Центральноєвропейський університет, який був заснований та фінансується американським благодійником Джорджем Соросом, перенесли з Будапешта до Праги.

Критика

[ред. | ред. код]
Драгош у листопаді 2017-го у день пам'яті на Площі Миру в Празі.

У березні 2013 року в чеських ЗМІ активно писали про можливе порушення закону Драгошем під час обрання президентом академії наук. Відповідно до закону, член вченої ради може бути обраним не більше двох періодів поспіль, а рада включає її керівника. Драгош чотири роки працював заступником голови, а потім 8 років був його головою інституції[25].

Після того, як Драгош сказав, що у вибори можуть втрутитись іноземниі розвідками, Мілош Земан сказав, що така думка може бути кримінальним злочином[26].

Ян Новотни, редактор газети «Євро» висловив стурбованість щодо підтримки Драгоша найбагатшими чехами — мільярдером і власником компанії Jablotron Далібора Старого, співвласником фінансової групи RSJ Libor Winkler і власником Wikov Мартіном Віхтірлева[13].

Колишній президент Вацлав Клаус сказав про Драгоша: «Від нього я ніколи не чув ні чіткого політичного зору, ні думок про речі, які рухають наш час»[27].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, виховує двох доньок.

Дружина Єва (*1951), з нею Їржі познайомився під час навчання в Празі. Подружжя виховує двох доньок — Радку (*1979) і Ленку (*1981).

Єва Драгошова працювала бібліотекарем у бібліотеці Інституту водних ресурсів ім. Масарика. На момент оголошення кандидатури її чоловіка кандидатом в президенти, Єва вже вийшла на пенсію і піклувалася про онуків.

Захоплення

[ред. | ред. код]

Драгош любить проводити вільний час разом з сім'єю на дачі і займатися садом. Із дружиною взимку катається на лижах.

Володіє англійською, німецькою, російською та польською мовами.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 2012 — за наукову діяльність президент Вацлав Клаус нагородив Драгоша Державною премією і медаллю першого ступеня[28].
  • Почесні докторські ступені Словацького технічного університету (Братислава) та Японського університету Кобе.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ https://www.jiridrahos.cz/muj-zivot/
  4. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  5. ↑ Data Poslanecké sněmovny a Senátu — Parlament České republiky.
  6. ↑ Novým předsedou Akademie věd se stal Jiří Drahoš [Архівовано 18 травня 2017 у Wayback Machine.] Novinky.cz
  7. ↑ Former Czech Science Academy head Drahoš to run for president [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.] Prague Monitor
  8. ↑ Demagog.cz. Factcheck politických diskuzí (чес.). Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  9. ↑ а б Předseda Akademie věd Jiří Drahoš zvažuje kandidaturu na Hrad. Novinky.cz (cs-CZ) . Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 16 січня 2018.
  10. ↑ Bývalý předseda akademie věd Drahoš bude kandidovat na prezidenta | ČeskéNoviny.cz. www.ceskenoviny.cz (чес.). Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  11. ↑ Hru o prezidenta vede Drahoš, Zeman je poslední. Válcují ho hlasy odpůrců - Info.cz. Info.cz (чес.). Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 16 січня 2018.
  12. ↑ Drábová, Bárta, Kolář nebo Kovanda. Drahoš představil poradní tým na Hrad. Novinky.cz (cs-CZ) . Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  13. ↑ а б Miláček byznysmenů? Jiřího Drahoše sponzoruje několik českých miliardářů - Euro.cz. Euro.cz (чес.). 3 вересня 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  14. ↑ Výsledek volby | volby.cz. volby.cz (чес.). Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  15. ↑ televize, Česká. Fischer, Hilšer, Kulhánek i Topolánek stojí za Drahošem. A Horáček mu nabízí své billboardy. ČT24 (чес.). Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  16. ↑ Проросійський кандидат Земан переміг у першому турі виборів у Чехії [Архівовано 14 березня 2018 у Wayback Machine.] «Німецька хвиля»
  17. ↑ Перший тур виборів у Чехії не визначив президента. [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.] «Збруч»
  18. ↑ Jiří Drahoš. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  19. ↑ Zemana respektuji, Ovčáček mě nezajímá. Beru léky na tlak, jinak jsem zdravý, řekl kandidát Drahoš | Aktuálně.cz. Aktuálně.cz — Víte, co se právě děje (cs-CZ) . 30 березня 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 16 січня 2018.
  20. ↑ а б в Drahoš po prvním kole: Ruské tajné služby usilují o znovuzvolení Miloše Zemana. iROZHLAS (чес.). Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  21. ↑ KohoVolit.eu. Volební kalkulačka. Volební kalkulačka (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  22. ↑ Vaše časté otázky - Jiří Drahoš. Jiří Drahoš (cs-CZ) . Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  23. ↑ Drahoš by nejmenoval vládu závislou na KSČM. 2600 migrantů není problém, řekl. iDNES.cz. 29 червня 2017. Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 16 січня 2018.
  24. ↑ televize, Česká. Drahoš oznámil kandidaturu na Hrad: Chci být autentickým nezávislým prezidentem. ČT24 (чес.). Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  25. ↑ POLITIKA: Drahoš? Kdo je to Drahoš? - Neviditelný pes. Lidovky.cz. 23 вересня 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  26. ↑ Vládu s důvěrou SPD a komunistů bych jmenoval, říká prezidentský kandidát Drahoš - Info.cz. Info.cz (чес.). Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  27. ↑ Klaus: Topolánek je dobrým kandidátem, Drahošovi chybí politické názory. iDNES.cz. 7 січня 2018. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  28. ↑ Drahoš: Volby 2018. Životopis kandidáta - Info.cz. Info.cz (чес.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 16 січня 2018. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Їржі_Драгош&oldid=44056297