АЕС Байрон
| АЕС Байрон | |
|---|---|
 Атомна електростанція Байрон | |
| Країна |  США  |
| Адмінодиниця | Оґл |
| Місцезнаходження | Огл, Іллінойс |
| Початок будівництва | 1975 |
| Початок експлуатації | 1985 |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 2 |
| Тип реакторів | PWR |
| Реакторів в експлуатації | 2 |
| Генеруюча потужність | 2421 МВт |
| Інша інформація | |
| Сайт | constellationenergy.com |
 | |
 АЕС Байрон у Вікісховищі | |
АЕС Байрон (англ. Byron Nuclear Generating Station) — діюча атомна електростанція в центральній частині США. Почала свою роботу в 1985 році.
АЕС названа на ім'я розташованого неподалік тауншипу Байрон в окрузі Огл штату Іллінойс і за 85 миль на захід від Чикаго.
Станція забезпечує електроенергією північний Іллінойс і місто Чикаго. У 2005 році вона виробляла у середньому близько 2450 МВт, що було достатньо для забезпечення близько 2 мільйонів середніх американських будинків. На станції працює понад 600 людей, переважно з округів Огл і Віннебаго, і вона має дві градирні заввишки 151 м.
АЕС Байрон було предметом певних суперечок щодо судового позову в 1981 році щодо забруднення підземних вод тритієм. Забруднення тритієм на атомній електростанції Байрон змусило штат Іллінойс прийняти законодавство, яке вимагає від АЕС повідомляти про таке забруднення штату протягом 24 годин.
Будівництво АЕС Байрон розпочалося в 1975 році на ділянці площею 7,2 км², за 27 км)на південний захід від Рокфорда, штат Іллінойс, на південь від міста Байрон в окрузі Огл[1]. Фірма Sargent & Lundy виступала інженером-консультантом під час будівництва, а Babcock & Wilcox спостерігала за завершенням будівництва корпусів реакторів[1]. Перед завершенням будівництва корпусів реакторів і об’єктів принаймні три групи об’єдналися в 1981 році в судовому процесі, щоб зупинити завершення будівництва атомної електростанції Байрон[2]. Ліга жінок-виборців, DeKalb Area Alliance for Responsible Energy та інші брали участь у судовому процесі щодо безпеки та потреби в станції[2]. У 1984 році Рада з атомної безпеки та ліцензування, підрозділ Комісії ядерного регулювання США (NRC), зупинила заплановану атомну станцію в Байроні, відмовивши її власникам, тодішньому Едісону, надати дозвіл на початок експлуатації[2]. Рішення виникло через занепокоєння щодо контролю якості незалежних підрядників, найнятих під час будівництва. Зрештою, у жовтні 1984 року рада скасувала своє рішення, і дозвіл на роботу було надано після повторної перевірки понад 200 000 предметів і компонентів на заводі[2].
| Енергоблок | Тип реакторів | Потужність | Початок будівництва |
Фізпуск | Підключення до мережі | Введення в експлуатацію | Закриття | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чистий | Брутто | |||||||
| Байрон-1 [3] | PWR, W (4-loop) DRYAMB | 1167 МВт | 1242 МВт | 01.04.1975 | 02.02.1985 | 01.03.1985 | 16.09.1985 | - |
| Байрон-2 [4] | PWR, W (4-loop) DRYAMB | 1136 МВт | 1210 МВт | 01.04.1975 | 09.01.1987 | 06.02.1987 | 02.08.1987 | - |
- ↑ а б Byron Generating Station (PDF). Exelon Corporation. Процитовано 25 вересня 2018.
- ↑ а б в г Anonymous. "Foes of nuclear plant in Illinois find fight is over," (ProQuest), The New York Times, 18 February 1985, p. 11. Retrieved 30 August 2007.
- ↑ BYRON-1 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
- ↑ BYRON-2 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.