Перейти до вмісту

АЕС Дрезден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
АЕС Дрезден
Дрезденська АЕС
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяҐранді Редагувати інформацію у Вікіданих
МісцезнаходженняГранді, Іллінойс
Початок будівництва1956
Початок експлуатації1960
Кінець експлуатації1978 блок 1
ОрганізаціяExelon
Технічні параметри
Кількість енергоблоків3
Тип реакторівBWR
Реакторів в експлуатації2
Генеруюча потужність1734 МВт
Інша інформація
Сайтexeloncorp.com/locations
Мапа
CMNS: АЕС Дрезден у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Диспетчерська станції Дрезден близько 1962 року

Атомна електростанція Дрезден (також відома як Дрезденська електростанція або Дрезденська атомна електростанція) — перша атомна електростанція, побудована в США за приватним фінансуванням. Дрезден 1 був запущений у 1960 році та виведений із експлуатації у 1978 році. З 1970 року в Дрездені працюють блоки 2 і 3, два BWR-3 киплячих ядерних реактори General Electric. Дрезденська електростанція розташована на ділянці в 386 га., в окрузі Гранді, штат Іллінойс, у витоку річки Іллінойс, поблизу міста Морріс. Це безпосередньо на північний схід від Morris Operation — єдиного де-факто сховища високоактивних радіоактивних відходів у Сполучених Штатах. Він обслуговує Чикаго та північну частину штату Іллінойс, здатний виробляти 867 мегават електроенергії з кожного з його двох реакторів, достатньо для живлення понад мільйона середніх американських будинків.

У 2004 році Комісія ядерного регулювання (NRC) продовжила експлуатаційні ліцензії для обох реакторів, продовживши термін їх дії з сорока до шістдесяти років[1].

Блок 1

[ред. | ред. код]
Всередині атомної електростанції Дрезден 1

Після того, як Закон про атомну енергію 1954 року дозволив приватним компаніям володіти та експлуатувати ядерні установки, Commonwealth Edison уклала контракт з General Electric на проектування, будівництво та введення в експлуатацію Дрезденського блоку 1 потужністю 192 МВт за 45 мільйонів доларів у 1955 році[2]. Третину ціни контракту розділив консорціум із восьми компаній, що включає Nuclear Power Group Inc.

BWR у ядерному центрі Vallecitos GE та експерименти BORAX AEC надали дослідницькі дані та підготовку операторів для Дрездена.

Активна зона містила 488 паливних стрижнів, 80 тяг керування та 8 приладових форсунок. Кожен вузол містив 36 паливних стрижнів у каналі з цирконію-2. Паливом був двоокис урану, одягнений у цирконієву трубку. Теплова потужність активної зони становила 626 МВт. Корпус реактора був розрахований на 1015 psia і вимірюваний 12 футів 2 дюйми в діаметрі та 42 футів у висоту.

Схема ядерної АЕС Дрезден 1 був вторинний парогенератор для навантаження

Реактор мав подвійний цикл, коли пара надходила як з потокового барабана, так і з парогенераторів. Це дозволило швидко реагувати на зміни попиту на електроенергію. Потужність реактора регулювалася приведенням в дію клапана вторинного впуску регулятором турбіни. Зменшення швидкості вторинної пари зменшує потужність реактора, і навпаки. Таким чином, вторинний тиск змінюється залежно від зовнішнього навантаження.

Охолодження

[ред. | ред. код]

Установка має три режими охолодження:

  • Режим прямого відкритого циклу:[a] Забір із каналу, що веде до річки Канкакі[b], скидає безпосередньо до річки Іллінойс. Система охолоджуючих каналів, озеро-охолоджувач і додаткові градирні повністю обходяться в цьому режимі роботи.
  • Непрямий режим відкритого циклу:[c] Забір із каналу, що веде до річки Канкакі[d], скидання в канал охолодження, що веде до Дрезденського охолоджуючого озера[e], скидається з озера через зворотний охолоджуючий канал, який зрештою впадає в річку Іллінойс. Використання градирень для додаткового охолодження води системи каналів зазвичай необхідне при цьому режимі роботи.
  • Режим замкнутого циклу:[f] Забір із зворотного охолоджувального каналу, що веде назад від Дрезденського охолоджувального озера[g], випуск до охолоджувального каналу, що веде до Дрезденського охолоджувального озера[e]. Використання градирень для додаткового охолодження води системи каналів зазвичай не є необхідним під час цього режиму роботи.
Dresden Cooling Lake Image
Дрезденське охолоджувальне озеро

Вона також має градирні[h]

Інциденти

[ред. | ред. код]

У період з 1970-х по 1996 рік Дрезден був оштрафований на 1,6 мільйона доларів за 25 інцидентів.

  • 5 червня 1970: хибний сигнал високого тиску через збій приладу в системі контролю тиску реактора Дрезден II спричинив скидання пари з клапанів турбіни («відключення турбіни»), що, у свою чергу, автоматично ініціювало SCRAM. Колапс пустот у воді реактора спричинив падіння рівня води в реакторі, що призвело до автоматичного збільшення потоку живильної води. Тоді насоси живильної води спрацювали через низький тиск всмоктування. Один насос увімкнувся автоматично, коли сигнал низького тиску всмоктування скинувся, швидко подаючи воду в корпус реактора з нижчим тиском. Рівень води в реакторі швидко піднявся, поки вода не потрапила в головні паропроводи. У цей момент помилковий сигнал високого тиску зник. Зливні клапани турбіни закрилися, збільшуючи протитиск у корпусі реактора та сповільнюючи потік живильної води на вході. Температура охолоджувальної води в реакторі викликала подальший колапс порожнечі. Рівень води в реакторі знову почав швидко знижуватися. Це знову призвело до того, що система живильної води збільшила швидкість потоку в резервуар і почала підвищувати рівень води в реакторі. Оскільки охолоджену живильну воду знову швидко закачували в реактор, колапс пустоти спричинив зниження рівня води. Система живильної води відреагувала збільшенням потоку живильної води. Однак стрілка індикатора на самописці рівня води застрягла, що змусило оператора припустити, що рівень у реакторі припинився. Оператор почав збільшувати потік живильної води, щоб підняти рівень води в реакторі, вручну перекриваючи автоматичну систему керування. Оператор ніколи не перевіряв другий індикатор, який показував підвищення рівня. Рівень води в реакторі продовжував зростати і затопив магістральні паропроводи. Через дві хвилини оператор постукав по реєстратору рівня води, і стрілка рівня води відклеїлася, після чого оператор почав реагувати на високий рівень води, зменшивши вручну потік живильної води. У цей момент оператор вручну відкрив запобіжний клапан паропроводу, щоб зменшити зростання тиску в реакторі. Однак через раннє введення води в основні паропроводи в паропроводах стався гідростатичний удар, який спричинив відкриття запобіжного клапана, впускаючи пару та воду в свердловину, викликаючи підвищення тиску в свердловині. Це спричинило запуск систем безпечного впорскування, і протягом наступних 30 хвилин рівень води в реакторі та тиск гойдалися, оскільки оператори намагалися стабілізувати реактор. Лише через дві години рівень у реакторі, тиск у реакторі та тиск у сухому колодязі знизилися до норми[3]. Початковий сюжет фільму «Китайський синдром» заснований на цій події: голка відклеюється, коли оператор стукає по диктофону[4].
  • 8 грудня 1971: Події, подібні до тих, що минули рік на Дрездені II, відбуваються на Дрездені III[3].
  • 15 травня 1996: Зниження рівня води навколо ядерного палива в активній зоні реактора блоку 3[5] призвело до зупинки Дрезденської генерувальної станції та включення до «контрольного списку» NRC, що заслуговує на пильнішу перевірку з боку регулюючих органів. Дрезден був у списку спостереження NRC шість із дев’яти років між 1987-1996 роками, довше, ніж будь-який із 70 інших діючих заводів у країні[6].
  • 15 липня 2011: Завод оголосив тривогу о 10:16 ранку після того, як хімічний витік гіпохлориту натрію обмежив доступ до життєво важливої зони, де розміщені насоси охолоджувальної води[7].

Виробництво електроенергії

[ред. | ред. код]
Виробництво (МВт-год) АЕС Дрезден[8]
Year Jan Feb Mar Apr May Jun Jul Aug Sep Oct Nov Dec Annual (Total)
2001 1,193,458 1,054,333 1,187,102 981,943 1,132,442 1,127,280 1,031,337 1,135,702 932,498 892,446 945,681 924,451 12,538,673
2002 1,234,842 1,108,990 1,059,816 1,186,361 1,210,951 1,176,948 1,133,199 1,210,328 1,097,968 797,663 1,223,682 1,145,176 13,585,924
2003 1,246,460 1,160,493 1,250,523 1,242,216 1,212,105 1,058,939 1,293,159 1,291,997 1,230,004 847,958 941,888 901,425 13,677,167
2004 1,216,081 1,157,391 1,286,564 1,113,658 954,565 1,250,516 1,294,621 1,075,250 1,006,250 1,131,669 1,176 858,976 12,346,717
2005 1,296,266 1,149,577 1,203,983 1,153,170 1,211,033 1,220,520 1,288,247 1,227,178 943,039 1,264,403 373,412 1,291,625 13,622,453
2006 1,295,498 1,164,240 1,292,561 1,248,987 1,281,759 1,245,263 1,232,623 1,284,318 1,246,890 1,290,115 568,728 1,291,064 14,442,046
2007 1,294,287 1,163,545 1,293,573 1,253,535 1,199,725 1,248,937 1,291,916 1,281,698 1,202,803 1,228,109 783,991 1,288,662 14,530,781
2008 1,085,546 1,211,845 1,289,661 1,252,854 1,292,759 1,248,659 1,291,802 1,283,863 1,092,984 1,208,852 832,043 1,293,977 14,384,845
2009 1,297,183 1,161,648 1,283,016 1,186,675 1,282,268 1,246,218 1,289,811 1,286,199 1,242,479 1,201,845 578,552 1,211,519 14,267,413
2010 1,307,507 1,180,006 1,301,495 1,254,920 1,282,526 1,248,695 1,283,631 1,282,172 1,248,247 1,185,775 712,494 1,305,655 14,593,123
2011 1,311,449 1,174,027 1,306,344 1,262,166 1,279,032 1,248,876 1,258,176 1,278,908 1,244,684 971,176 1,041,964 1,337,521 14,714,323
2012 1,346,736 1,251,071 1,320,626 1,281,096 1,297,546 1,265,316 1,259,150 1,265,070 1,140,079 1,262,012 862,794 1,250,504 14,802,000
2013 1,385,187 1,256,336 1,383,409 1,330,425 1,342,703 1,311,561 1,353,411 1,347,863 1,309,659 1,166,351 866,361 1,359,206 15,412,472
2014 1,372,469 1,258,105 1,384,760 965,983 1,265,939 1,314,171 1,359,344 1,353,622 1,296,753 1,237,769 936,656 1,383,369 15,128,940
2015 1,302,562 1,099,619 1,377,180 1,323,646 1,334,905 1,304,534 1,361,087 1,355,055 1,310,891 1,316,146 872,051 1,230,682 15,188,358
2016 1,392,370 1,295,151 1,360,106 1,320,647 1,329,951 1,299,800 1,350,994 1,328,256 1,240,328 1,185,785 969,514 1,370,991 15,443,893
2017 1,390,462 1,246,232 1,379,854 1,317,074 1,351,025 1,308,476 1,351,499 1,355,759 1,229,144 1,195,284 943,489 1,376,584 15,444,882
2018 1,395,679 1,255,218 1,374,523 1,329,334 1,336,410 1,281,471 1,337,561 1,343,205 1,275,664 1,190,411 1,057,082 1,361,577 15,538,135
2019 1,372,972 1,263,033 1,382,807 1,328,485 1,225,938 1,316,784 1,346,740 1,333,857 1,138,813 1,135,829 1,002,013 1,234,444 15,081,715
2020 1,284,207 1,302,119 1,380,077 1,299,281 1,348,037 1,304,960 1,339,834 1,236,034 1,290,826 1,139,730 1,170,837 1,382,956 15,478,898
2021 1,391,356 1,260,404 1,374,530 1,319,595 1,148,772 1,304,960 1,353,735 1,340,707 1,301,614 909,872 870,624 1,383,721 14,959,890

Навколишнє населення

[ред. | ред. код]

Комісія з ядерного регулювання визначає дві зони планування на випадок надзвичайних ситуацій навколо атомних електростанцій: зону впливу шлейфу радіусом 16 км, пов’язаних насамперед з впливом та вдиханням радіоактивного забруднення, що передається повітрям, і зоною шляхів ковтання близько 80 км, пов’язаних насамперед із прийомом їжі та рідини, забрудненої радіоактивністю[9].

Населення США в радіусі 16 км., згідно з аналізом даних перепису населення США для msnbc.com, площа Дрездена склала 83 049 , збільшившись на 47,6% за десятиліття. У 2010 році населення США в радіусі 80 км., склав 7 305 482, збільшившись на 3,5 відсотка з 2000 року. Міста в межах 50 миль включають Чикаго (43 милі до центру міста)[10].

Сейсмічний ризик

[ред. | ред. код]

Відповідно до дослідження NRC, опублікованого в серпні 2010 року, оцінка Комісії з ядерного регулювання щорічного ризику землетрусу, достатнього для того, щоб спричинити пошкодження активної зони реактора в Дрездені, становила 1 з 52 632[11][12].

Відвернене закриття

[ред. | ред. код]

У серпні 2020 року Exelon оголосила, що закриє завод у листопаді 2021 року з економічних причин, незважаючи на те, що завод має ліцензії на роботу ще приблизно на 10 років і можливість продовжити ліцензії на додаткові 20 років після цього. 13 вересня 2021 року сенат штату Іллінойс ухвалив законопроект про субсидування атомних станцій у Байроні та Дрездені[13], який губернатор Дж. Б. Прітцкер підписав як закон 15 вересня[14], а Exelon оголосив, що заправлятиме паливом електростанції[15].

Інформація про енергоблоки

[ред. | ред. код]
Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок
будівництва 		Пуск Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чистий Брутто
Дрезден-1[16] BWR 197 МВт 207 МВт 01.05.1956 15.10.1959 15.04.1960 04.07.1960 31.10.1978
Дрезден-2[17] BWR, BWR-3 (Mark 1) 894 МВт 950 МВт 10.01.1966 07.01.1970 13.04.1970 09.06.1970 —
Дрезден-3[18] BWR, BWR-3 (Mark 1) 879 МВт 935 МВт 14.10.1966 12.01.1971 22.07.1971 16.11.1971 —

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Dresden and Quad Cities, Nuclear Power Stations — License Renewal Application. U.S. Nuclear Regulatory Commission (NRC). 13 лютого 2007. Процитовано 19 листопада 2008.
  2. ↑ Power reactors. U.S. Atomic Energy Commission, Technical Information: 41—48. 1 травня 1958. Процитовано 1 січня 2020.
  3. ↑ а б 92nd CONGRESS. 22 March – 10 April 1972. This action was forbidden...
  4. ↑ Ebert, Roger (1 січня 1979). The China Syndrome Movie Review (1979). Roger Ebert. Процитовано 30 грудня 2013.
  5. ↑ NRC dispatches special inspection team to Dresden Nuclear Plant to review reactor shutdown on May 15 (RIII-96-17) U.S. Nuclear Regulatory Commission (NRC).
  6. ↑ Dresden Plant Placed On Nrc Watch List Again - tribunedigital-chicagotribune. articles.chicagotribune.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. [Архівовано 2015-09-29 у Wayback Machine.]
  7. ↑ NRC responds to alert to Dresden Nuclear Power Plant | FireDirect. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 5 травня 2013. [Архівовано 2013-06-16 у Archive.is]
  8. ↑ Electricity Data Browser. www.eia.gov. Процитовано 3 вересня 2020.
  9. ↑ NRC: Backgrounder on Emergency Preparedness at Nuclear Power Plants. Nrc.gov. Архів оригіналу за 2 жовтня 2006. Процитовано 17 серпня 2012.
  10. ↑ Bill Dedman, Nuclear neighbors: Population rises near US reactors, NBC News, April 14, 2011 http://www.nbcnews.com/id/42555888 Accessed May 1, 2011.
  11. ↑ Bill Dedman, "What are the odds?
  12. ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 травня 2017. Процитовано 19 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2017-05-25 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Gardner, Timothy (13 вересня 2021). Illinois approves $700 million in subsidies to Exelon, prevents nuclear plant closures. Reuters (англ.). Процитовано 26 вересня 2021.
  14. ↑ Gov. Pritzker Signs Transformative Legislation Establishing Illinois as a National Leader on Climate Action. Illinois.gov. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  15. ↑ Passage of Illinois Energy Legislation Preserves Nuclear Plants and Strengthens State's Clean Energy Leadership. www.exeloncorp.com (амер.). Процитовано 26 вересня 2021.
  16. ↑ DRESDEN-1 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  17. ↑ DRESDEN-2 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  18. ↑ DRESDEN-3 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
  1. ↑ Currently only allowed when both units are out of service, rarely used.
  2. ↑ а б During periods of low river flow, intake water may also be indirectly drawn from the Des Plaines River.
  3. ↑ Used from June 15 through September 30, or approximately 8.5 months of the year.
  4. ↑ Up to 940,000 галона США за хвилину (0,0593048 м3/с) is withdrawn from the river by six pumps each rated at 157,000 галона США за хвилину (0,0099052 м3/с)).
  5. ↑ а б Water is pumped from the cooling canal into the 1 275 акрів (516 га) cooling lake via a lift station with 6 × 167,000 галона США за хвилину (0,0105361 м3/с) pumps. The cooling lake has 5 zones through which the water slowly travels over the course of 2.5 days before it exits the cooling lake.
  6. ↑ Used from October 1 through June 14.
  7. ↑ Limited amounts (up to 70,000 галона США за хвилину (0,0044163 м3/с)) of makeup water is drawn from the Kankakee River as needed,[b] and limited discharge (up to 50,000 галона США за хвилину (0,0031545 м3/с)) to the Illinois River happens in order to minimize dissolved solids concentrations in the cooling canals/lake.
  8. ↑ Prior to 2000, supplemental cooling was provided via spray canals (spray systems installed in both the hot and cold (return) cooling canals) rather than the current cooling towers.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=АЕС_Дрезден&oldid=44056411