АЕС Саве
Атомна електростанція Саве (перс. نیروگاه اتمی ساوه) була запланованою атомною електростанцією в Ірані. Вона мала бути розташована у провінції Марказі поблизу міста Саве. Вона мала стати третьою атомною електростанцією в країні після Дарховинської.[1] Ісламська революція зробила проект неможливим, оскільки Kraftwerk Union вийшов з Ірану в 1979 році.[2][3][4]
У 1977 році Іран відкрив два нових місця для можливого будівництва атомних електростанцій, які Іран хотів обладнати реакторами Kraftwerk Union. Це були Ісфаган і Саве. Обидві атомні електростанції мали бути замовлені в рамках контракту на загальну суму 20 мільярдів німецьких марок.[5] Замовлення на постачання цих блоків було найбільшим контрактом, коли-небудь підписаним у міжнародній атомній промисловості, як за вартістю, так і за потужністю постачання на 4800 МВт.[6]
Згідно з планом, блоки в Саве повинні бути введені в експлуатацію в 1986 і 1987 роках.[7] Переговори щодо будівництва блоків почалися в квітні 1978 року.[8] Однак підписання контракту було відкладено через кілька попередніх контрактів з Іраном, які мали бути підписані першими. Підписання було заплановано на 1979 рік.[9] Після початку Ісламської революції в 1979 році Kraftwerk Union AG відмовилася від будівництва Бушерської атомної електростанції та не вів подальших переговорів з Іраном щодо будівництва додаткових атомних електростанцій. З 1979 року жодних переговорів не було.[10][2][3]
Місце знаходиться посеред пустелі без джерел води та в зоні землетрусів.[7] Місце було досліджено американською компанією Energy Technology Consultants і рекомендовано як одне з двох можливих місць у Саве. Однак виник конфлікт з Організацією з атомної енергії Ірану, яка розірвала контракт у грудні 1978 року, тому жодна з ділянок не могла бути повністю оцінена.[11]
| Реактор | Тип реактора | Продуктивність | Початок будівництва | Підключення до мережі | Введення в експлуатацію | Закриття | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Нетто | Брутто | ||||||
| Саве-1 (Іран-7)[2] | KWU-1300 | 1237 МВт | 1300 МВт | Планування скасовано 01.01.1979 | |||
| Саве-2 (Іран-8)[3] | KWU-1300 | 1237 МВт | 1300 МВт | Планування скасовано 01.01.1979 | |||
- ↑ Cooling Power Plants | Power Plant Water Use for Cooling - World Nuclear Association. world-nuclear.org. Процитовано 10 лютого 2024.
- ↑ а б в Power Reactor Details - IRAN-7. web.archive.org. 4 червня 2011. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 27 червня 2022.
- ↑ а б в Power Reactor Details - IRAN-8. web.archive.org. 4 червня 2011. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 27 червня 2022.
- ↑ Nuclear Engineering International (2011). 2011 World Nuclear Industry Handbook. Londýn, Spojené království: Nuclear Engineering International.
- ↑ Pullan, B. R. (1977-10). Book Review: IEE Medical Electronics Monographs 18–22. 14 (4). The International Journal of Electrical Engineering & Education: 383—384. doi:10.1177/002072097701400428. ISSN 0020-7209. Процитовано 27 червня 2022.
- ↑ German International. Т. 21. Německo: Heinz Möller-Verlag. 1977. с. 484.
- ↑ а б American Nuclear Society (1977). Nuclear News. Т. 20. Spojené státy: American Nuclear Society. с. 62.
- ↑ Europa Publications Limited (1978). The Middle East and North Africa. Т. 25. Londýn, Spojené království: Europa Publications. с. 347. ISBN 0905118235.
- ↑ Kerntechnische Gesellschaft im Deutschen Atomforum (1978). Atomwirtschaft, Atomtechnik. Т. 23. Německo: Handelsblatt. с. 496.
- ↑ Editions Technip (1987). Guide international de l'énergie nucléaire. Francie: Editions TECHNIP. с. 377. ISBN 2710805324.
- ↑ Kiss, A. C. (1990). Entités Non-étatiques Et Droit International. Francie: Martinus Nijhoff Publishers. с. 298. ISBN 0792306554.
