Перейти до вмісту

АЕС Хайян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Атомна електростанція Хайян
кит. 海阳核电站 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
АдмінодиницяХайян Редагувати інформацію у Вікіданих
Технічні параметри
Інша інформація
Мапа
CMNS: АЕС Хайян у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Атомна електростанція Хайян — атомна електростанція в Хайяні, провінція Шаньдун, Китай. Це другий об'єкт, на якому розміщені блоки AP1000, після атомної електростанції Саньмень.

Історія

[ред. | ред. код]

Закладення фундаменту відбулося на місяць раніше запланованого 30 липня 2008 року.[1] Будівництво першого блока почалося у вересні 2009 року.[2] Цивільне будівництво енергоблока № 1 завершено 29 березня 2013 року.[3] Завантаження палива на Хайян 1 почалося 22 червня 2018 року.[4] Перше підключення до мережі відбулося 17 серпня 2018 року.[5] 22 жовтня 2018 року енергоблок № 1 почав промислову експлуатацію.[6]

У червні 2010 року почалося будівництво енергоблока № 2, на той час четвертого китайського проєкту AP1000 разом із двома енергоблоками АЕС «Саньмен».[7] Комерційна експлуатація почалася в січні 2019 року після тижневого тестового запуску на повній потужності (168 годин). Обидва агрегати разом забезпечать близько 20 ТВт-год електроенергії в мережу провінції Шаньдун.[8]

7 липня 2022 року розпочато будівництво блока № 3 після отримання дозволу.

Інформація про реактори

[ред. | ред. код]
Блок Тип /Модель Чиста
потужність		 Валова
потужність		 Термічна
потужність		 Початок
будівництва		 Перша
критичність		 Підключення
до мережі		 Комерційна
експлуатація		 Зауваження
Черга I
Хайян 1 PWR / AP1000 1170 МВт 1250 МВт 3415 МВт 2009-09-24 2018-08-08 2018-08-17 2018-10-22 [5]
Хайян 2 PWR / AP1000 1170 МВт 1250 МВт 3415 МВт 2010-06-20 2018-09-29 2018-10-13 2019-01-09 [9]
Черга II[10]
Хайян 3 PWR / CAP1000 1161 МВт 1253 МВт 3400 МВт 2022-07-07 [11]
Хайян 4 PWR / CAP1000 1161 МВт 1253 МВт 3400 МВт 2023-04-22

Опалення

[ред. | ред. код]

У вересні 2020 року власник станції та теплова компанія розробили план опалення всього міста Хайян за допомогою теплообміну.[12] Через два місяці опалили 700 000 квадратних метрів житла, а проєкт мав бути повністю завершений у 2021 році.[13][14] Очікується, що перехід на чисту енергію[12] усуне понад 180 000 тонн викидів викопного палива щороку, а відповідне зменшення забруднення повітря, як очікується, рятуватиме близько 600 життів щорічно.[15] Станом на листопад 2022 року станція використовувала 345 МВт теплового ефекту для опалення 200 000 будинків, замінивши 12 вугільних котелень.[16]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ NucNet. Ground Broken At Site Of China's Haiyang Nuclear Power Plant [Архівовано 2011-10-04 у Wayback Machine.]. July 30, 2008.
  2. ↑ Rapid start for Haiyang construction. World Nuclear News. 30 вересня 2009. Процитовано 24 червня 2010.
  3. ↑ Deng Shasha (29 березня 2013). 1st unit of Haiyang Nuclear Power Plant completes civil construction. Xinhaunet. Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 13 грудня 2013.
  4. ↑ Chinese AP1000s pass commissioning milestones. www.world-nuclear-news.org. 22 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
  5. ↑ а б PRIS (23 квітня 2021). HAIYANG-1. Power Reactor Information System. International Atomic Energy Agency. Процитовано 24 квітня 2021.
  6. ↑ Second AP1000 enters commercial operation. World Nuclear News. 23 жовтня 2018. Процитовано 28 жовтня 2018.
  7. ↑ Construction underway at Haiyang 2. World Nuclear News. World Nuclear Association. 24 червня 2010. Процитовано 24 квітня 2021.
  8. ↑ Fourth Chinese AP1000 enters commercial operation. World Nuclear News. World Nuclear Association. 9 січня 2019. Процитовано 24 квітня 2021.
  9. ↑ PRIS (23 квітня 2021). HAIYANG-2. Power Reactor Information System. International Atomic Energy Agency. Процитовано 24 квітня 2021.
  10. ↑ Nuclear Power in China. Country Profiles. World Nuclear Association. April 2021. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 24 квітня 2021.
  11. ↑ Haiyang 3, China. www.world-nuclear.org. Архів оригіналу за 15 жовтня 2022. Процитовано 20 грудня 2022.
  12. ↑ а б Haiyang begins commercial-scale district heat supply : New Nuclear - World Nuclear News. www.world-nuclear-news.org. Процитовано 1 грудня 2020.
  13. ↑ Haiyang nuclear plant furthers nation's green push - Chinadaily.com.cn. www.chinadaily.com.cn. Процитовано 1 грудня 2020.
  14. ↑ Patel, Sonal (1 листопада 2021). How an AP1000 Plant Is Changing the Nuclear Power Paradigm Through District Heating, Desalination. Power Magazine. Процитовано 20 листопада 2021.
  15. ↑ What are the safest and cleanest sources of energy?. Our World in Data. Процитовано 1 грудня 2020.
  16. ↑ Largest nuclear heating project warms China's first carbon-free city. www.districtenergy.org (англ.). 21 листопада 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=АЕС_Хайян&oldid=44423598