Перейти до вмісту

Абаджян Гаррій Артушевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абаджян Гаррій Артушевич

Гаррій Абаджян (2015, фото Г.Ганзбурга)
Народився19 листопада 1939(1939-11-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 лютого 2024(2024-02-28) (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Харків, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьвірменин
Діяльністьфаготист, мистецтвознавець, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХарківське музичне училище імені Бориса Лятошинського (1961) і Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського (1968) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат мистецтвознавства
ВчителіТерьохін Роман Павлович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладХАТОБ і Харківський державний інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
народний артист України заслужений діяч мистецтв України

Га́ррій Арту́шевич Абаджя́н (19 листопада 1939, Запоріжжя — 28 лютого 2024, Харків) — український фаготист, мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства з 1982 року, професор з 1983 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 19 листопада 1939 року в місті Запоріжжі (нині Україна). У 1961 році закінчив Харківське музичне училище[1]; у 1968 році — Харківський інститут мистецтв по класу фагота Костянтина Білоцерковського.

У 1969—1983 роках і з 1993 року — в оркестрі Харківського державного академічного театру опери та балету імені Миколи Лисенка[2] (протягом 1969—1975 років — соліст). Водночас у 1971—1974 роках навчався в асистентурі-стажуванні Московської консерваторії імені Петра Чайковського під керівництвом професора Романа Терьохіна.

З 1979 року — викладач класу фагота в Харківському інституті мистецтв (у 1983—2017 — завідувач кафедри оркестрових, духових та ударних інструментів; у 2005—2021 — проректор із навчальної роботи) та Харківської середньої спеціальної музичної школи-інтернату. Винайшов акустичний пристрій для контролю звучання музичного інструмента, який перетворює звуки на лінії на екрані монітора, завдяки чому учням стали помітні недоліки їх виконання. У 1980 році впровадив пристрій у навчальний процес[3]. У 1992 році заснував та очолив харківський Молодіжний симфонічний оркестр «Слобожанський».

Помер у Харкові 28 лютого 2024 року.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Нова методика викладання на духових інструментах. — К., 1981.
  • Нове в вібрато на фаготі. — Харків, 1984.

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Заслужений діяч мистецтв України (1993);
  • Харківська премія «Народне визнання» в номінації «Музика» (2006)[4];
  • Народний артист України (2010; за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України)[5];
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2019; за значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність)[6].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]