Абанькін Павло Сергійович
Абанькін Павло Сергійович | |
---|---|
Народження | 18 вересня 1902 Q16682429?, Глядковське сільське поселенняd, Сасовський районd, Росія |
Смерть | 15 серпня 1965[1] (62 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Освіта | Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова і Санкт-Петербурзький військово-морський інститут |
Партія | КПРС |
Звання | адмірал |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди |
Павло Сергійович Абанькін (рос. Павел Сергеевич Абанькин; 18 вересня 1902 — 15 серпня 1965) — радянський військово-морський діяч, адмірал (1951). Дядько дисидента Вітольда Абанькіна.
Народився 5 [18] вересня 1902 року в селі Почковому Елатомського повіту Тамбовської губернії. З 1920 року робочий в порту Ростова-на-Дону, учень підготовчої школи морехідного училища, машиніст на паровій шхуні, навчався в технікумі водного транспорту. У 1923 році вступив і в 1927 році закінчив Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе в Ленінграді, після якого в 1927—1933 роках проходив службу на Балтійському флоті на лінкорі «Паризька Комуна», навчався в школі льотчиків в Оранієнбаумі, призначений начальником штабу окремого авіазагону, авіаескадрильї і авіабригади.
У 1937 році закінчив Військово-морську академію, призначений військовим комісаром Військово-морського авіаційного училища в Єйську. З червня 1939 року служив на Тихоокеанському флоті. 21 травня 1945 присвоєно звання контр-адмірала. Під час Другої світової війни командував Амурською військовою флотилією, з середини 1943 командував Онезькою військовою флотилією, в січні 1944 повернувся на Далекий Схід. У вересні 1944 року призначений начальником Військово-морської академії, з квітня 1945 — заступник Головнокомандувача ВМФ по кадрам. З 1947 року заступник Головнокомандувача ВМС з кораблебудування і озброєння, а з 1950 року — заступник Військово-морського міністра. У 1951 році присвоєно звання адмірала. У 1952—1958 роках — начальник гідрографічного управління ВМФ. У 1960 році звільнений у відставку за станом здоров'я.
Помер в Ленінграді 15 серпня 1965 року.
- 2 ордена Леніна
- 2 ордена Червоного Прапора
- Орден Ушакова 1-го ступеня (28 червня 1945)[2]
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)[2]
- Орден Братства та єдності 1-го ступеня (СФРЮ)
- ↑ Абанькин Павел Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 1 : А — Ангоб. — С. 11–12.
- ↑ а б Abankin, Pavel Sergeyevich - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com (англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 14 листопада 2018.
- Лурье В. М. Адмиралы и генералы военно-морского флота СССР в период Великой Отечественной и Советско-Японской войн 1941—1945 [Архівовано 25 квітня 2013 у Wayback Machine.] / С. П. Тарасов. — СПб.: Рус.-Балт. информ. центр «БЛИЦ», 2001. — 278 с. — ISBN 5-86789-102-X.
- Павло Абанькін на сайті Міністерства оборони РФ.
- Народились 18 вересня
- Народились 1902
- Уродженці Сасовського району
- Померли 15 серпня
- Померли 1965
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Випускники Військово-морської академії імені М. Г. Кузнєцова
- Випускники Вищого військово-морського училища імені М.В. Фрунзе
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Ушакова
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Японією»
- Уродженці Тамбовської губернії
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Адмірали (СРСР)
- Океанологи Росії