Абатиса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абатиса Гольценського монастиря (1677—1721)

Абати́са (лат. abbatissa, «матінка», від абба) — у західному християнстві титул настоятельки жіночого монастиря (абатства). Відповідник ігумені в східній традиції. Наділяється абатськими відзнаками (наперсний хрест, перстень, посох), але має тільки адміністративну владою над підлеглими. Вперше термін зустрічається в 514 році. Зараз в Римсько-католицькій церкві служить близько 200 абатис. Згідно з католицьким правом (CIC can. 160—182), вибори абатиси відбуваються під головуванням єпископа або в присутності його представника. Абатиси повинні мати щонайменше 40 років від роду і 10 років після принесення обітниці.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Абат — настоятель чоловічого монастиря.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Oestereich, Thomas. Abbess [Архівовано 16 травня 2019 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
  • Fletcher, Adrian (2007). The Royal Abbey of Fontevraud. Paradox Place. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 8 травня 2015.
  • Thomas E. Henneberry. Abbess — Collier's Encyclopedia.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Абатиса