Абдулкадир Інан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Інан.
Див. також: Абдулкадир
Абдулкадир Інан
башк. Абдулҡадир Инан
Народження29 жовтня 1889(1889-10-29)
Сарикульмяк, Єкатеринбурзький повітd, Пермська губернія, Російська імперія
Смерть26 липня 1976(1976-07-26) (86 років)
Стамбул, Туреччина
Громадянство (підданство) Російська імперія
 Російська СФРР
 Туреччина
Знання мов
  • башкирська і турецька
    • Діяльність
  • драматург
    • ВикладавУніверситет Анкари
    Alma materРасуліяd
    Посадаголовний редактор
    CMNS: Абдулкадир Інан у Вікісховищі

    Фатхелкадир Мустафійович Сулейманов (башк. Фәтхелҡадир Мостафа улы Сөләймәнов; в еміграції — Абдулкадир Інан (башк. Абдулҡадир Инан); 29 жовтня 1889 року, село Шига Верхньоуральського повіту[ru] Уфимської губернії (нині село Сарикульмяк Кунашацького району Челябінської області) Росія — 26 липня 1976 року, Стамбул, Туреччина) — вчений, письменник, учасник башкирського національно-визвольного руху[1]. В Туреччині його вважають світилом як вітчизняної науки, так і світової тюркології.[2]

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Фатхелкадир Сулейманов (в еміграції взяв псевдонім — Абдулкадир Інан) народився 29 жовтня 1889 року в башкирському селі Шига (тепер Сарикульмяк) Кунашацького району Челябінської області. Батько Мустафа викладав в медресе, а мати вченого — Закія, яка народилася в селі Булатова Аргаяшського району Челябінської області, має у своєму родовідному дереві в якості одного з предків Біккула Галікеєва — соратника Салавата Юлаєва, який, утікши після придушення пугачовщини з рідних місць (аул Білян Білокатайського району Башкортостану), заснував на території сучасного Аргаяшського району село Ітбаєво. Могила ішана[ru] Біккула Алікеєва (Галікеєва) збереглася на кладовищі села і досі є місцем поклоніння мусульман.

    Навчався в школі при місцевій мечеті, а потім в Челябінському мектебі Хакіма-ахуна при Ак-мечеті. Фатхелкадир Сулейманов навчався медресе «Расулія»[ru] у Троїцьку.

    1913—1916 роки виявилися найбільш творчо плідними в біографії письменника, вірші і статті публікувалися в троїцькій газеті «Вакит» — «Вперед», потім в Челябінську, Уфі і Стерлітамаку. Він публікується під псевдонімом «Інан» («вірую») і пояснює його так:

    «Я вірую в три речі. Перше — релігія ісламу, друге — наука, третє — велика тюркська нація. Прізвище Інан означає мою віру в ці три сили»

    Члени Башкирського уряду. Абдулкадир Інан — 2-й праворуч

    Після початку Першої світової війни його призвали на фронт. А після Лютневої революції був обраний солдатами Єкатеринбурзького гарнізону делегатом 2-го з'їзду робітничих, селянських і солдатських депутатів Уралу. У перші роки після Жовтневого перевороту Абдулкадир Інан був активним учасником башкирського національно-визвольного руху.[3]

    Навесні 1918 року в якості делегата від Метелевської волості (нині с. Метелево Аргаяшського району Челябінської області) брав участь в роботі з'їзду мусульман Уралу, що проходив у Челябінську. Після переїзду уряду Башкирської республіки з Оренбурга в Челябінськ був призначений 18 червня 1918 головним редактором газети Центрального башкирського шуро (ради) «Башкорт итфаки бюросынин мэхбире». У 1919—1920 рр. В якості члена Башкирського уряду брав активну участь у державному устрої Башкирської республіки, працював у Стерлітамаку, Уфі, Москві[4].

    З квітня 1920 року Інан — член колегії Державного видавництва Башкирської Автономної Радянської Республіки. Не погодившись з обмеженням прав республіки, в знак протесту проти постанови ВЦВК і РНК РРФСР «Про державний устрій Башкирської Автономної Радянської Республіки[ru]» від 19 травня 1920 року залишив свою посаду і виїхав в Середню Азію, потім у 1923 році разом з Ахмет-Закі Валіді покинув Росію.

    А. Валіді, А. Інан, Г. Таган. Будапешт, 1925.

    Після дворічних блукань в Афганістані, Ірані, Індії і країнах Європи, з 1925 року Інан залишається в Туреччині, де проводить решту життя. Він працював в Інституті тюркології, в 1933—1944 рр. — в Турецькому лінгвістичному товаристві[en], у 1955—1961 рр. — в Анкарському університеті, у 1964—1971 рр. — в Інституті турецької культури. В університеті він викладав алтайську, якутську, тувинську і хакаську мови. Будучи поліглотом, добре знав не тільки тюркські, але й арабську, німецьку та перську мови. Робота з оригіналами на цих мовах дозволила йому досягти глибини досліджень етнології, народних традицій, усної народної творчості і домусульманских вірувань багатьох тюркських народів.

    Наукова діяльність

    [ред. | ред. код]

    Інан був тюркським енциклопедистом, він автор понад 350 наукових статей. Дав науковий аналіз та інтерпретацію найважливіших тюркських писемних пам'яток: «Кутадгу белек» Ю. Балагасуні, «Дивану лугат ат-тюрк» Махмуда аль-Кашгарі, «Китабе деде-і Коркут» («Книга мого діда Коркута»), половецького словника «Куманський кодекс», «Чингіз-наме», киргизького епосу «Манас» та інших.

    За понад 60 років наукової діяльності створив більше 300 фундаментальних робіт з тюркської історії, етнографії, фольклору, мовознавства і літературознавства, філософії. У творах Абдулкадира Інана «Башкорт моңо» («Туга башкира»), «Акшан-батир», «Монло тен» («Сумна ніч») оспівується героїчне минуле башкирського народу. Історична драма «Салауат батир» («Салават-батир») увійшла в репертуар Башкирського театру драми.

    Його наукові дослідження були присвячені історії, етнології та мовознавства тюркських народів, проблем доісламських вірувань і поширення ісламу в Урало-Поволжі й Сибіру.[5]

    Пам'ять

    [ред. | ред. код]
    • На батьківщині письменника Абдулкадира Інана в селі Сарикульмяк встановлено меморіальну дошку.[6]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ Значение научных идей Абдулкадира Инана в развитии этнологических, религиоведческих и правоведческих знаний/Дамир Валеев[недоступне посилання з Май 2018]
    2. ↑ Зауральская Башкирия. Кунашакский район[недоступне посилання з Май 2018]
    3. ↑ Абдулкадир Инан. На башкирском яйляу. Пер. Л. Аралбаевой. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 12 травня 2019.
    4. ↑ Инан Абдулкадыр. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 12 травня 2019.
    5. ↑ В Кунашакском районе Челябинской области сегодня проходит конференция, посвященная 120-летию Абдулкадыра Инана — башинформ.рф — Новости новой Башкирии. Архів оригіналу за 8 вересня 2019. Процитовано 12 травня 2019.
    6. ↑ В Кунашакском районе состоялся курултай башкир. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 червня 2012.

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Абдулкадир Инан. Библиографический указатель. Издательство «Гилем». Уфа, 1996. 62 стр.
    • Инан А. Шаманизм тарихта һәм бөгөн. Өфө, 1998.(на башк. яз.)
    • Tarihte ve bugun samanizm. Materyaller ve Arastirmabar. III Baski. Abdulkadir Inan. Ankara, 1986 — 8:64.
    • Из истории российской эмиграции: письма А.-З. Валидова и M. Чокаева (1924—1932 гг.). — Москва, РАН, 1999.
    • Судьба и наследие башкирских ученых-эмигрантов. Уфа, 1995
    • Башкортостан: Краткая энциклопедия. Уфа, 1996.
    • Шакур Р. Абдулкадыр Инан//Знаменитые башкиры. Уфа, 1998. (башк. мовою)
    • Хабиров М. М. Инан Абдулкадыр//Календарь знаменательных и памятных дат, 1999. Челябинская область. Ч., 1999.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абдулкадир_Інан&oldid=41926528