Абдулмеджидов Ахмед Дибірович

Ахмед Дибірович Абдулмеджидов
ав. ГІабдулмажидов Дибирил АхІмад
Народження	3 червня 1923(1923-06-03)  Moksobd
Смерть	27 березня 1944(1944-03-27)  (20 років) Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Поховання	Сквер 68-ми десантників
Країна	СРСР
Вид збройних сил	ВМФ СРСР
Рід військ	Морська піхота
Роки служби	1936–1944
Звання	матрос
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

Абдулмеджи́дов Ахме́д Дибі́рович (3 червня 1923(19230603) — 27 березня 1944) — Герой Радянського Союзу (1945, посмертно), автоматник роти автоматників 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, червонофлотець.

Біографія

Народився 3 червня 1923(19230603) року в аулі Моксоб Чародинського району республіки Дагестан у родині аварського селянина. Працював чабаном у селі Цуриб того ж району.

У 1942 році був призваний до лав Червоної Армії, одразу ж потрапив на фронт. Служив у складі частин берегової оборони міста Поті (Грузія) Чорноморського флоту СРСР.

У квітні 1943-го червонофлотець Абдулмеджидов був переведений до 384-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського флоту, а восени того ж року брав участь у десантних операціях по визволенню Таганрога, Маріуполя та Осипенко, у боях на Кінбурнскій косі, визволенні селищ Миколаївської області Олександрівка, Богоявленське та Широка Балка. У бою за Олександрівку разом із червонофлотцем Дем'яненко знищив дві вогневі точки супротивника, а в бою за Широку Балку — ворожий ДОТ.

Подвиг

У другій половині березня 1944-го увійшов до складу десантного загону під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського. Завданням десанту було полегшення фронтального удару радянських військ в ході визволення Миколаєва, яке було частиною Одеської операції.

У ніч з 25 на 26 березня 1944 року десант на рибальських човнах перетнув Бузький лиман і висадився в районі Миколаївського морського порту. Протягом двох діб десантники відбили 18 атак супротивника, знищивши за цей час близько 700 ворожих солдатів і офіцерів, кілька танків і гармат супротивника. Коли 28 березня до Миколаєва увійшли радянські війська, з 68-ми десантників у живих залишилося 12, троє з яких померли від ран і отруєння газами того ж дня, ще один — 10 квітня. Інші героїчно загинули в бою, серед них і червонофлотець Ахмед Абдулмеджидов.

Похований у братській могилі в місті Миколаєві в сквері 68-ми Десантників.

Вшанування пам'яті

Меморіальний комплекс на честь 68-ми десантників в Миколаєві

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і героїзм матросу Абдулмеджидову Ахмеду Дибировичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденом Леніна, медаллю «Золота Зірка».

У селі Цуриб встановлено пам'ятник герою.

Література

• Герман Хасхачих. Десант Ольшанского. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 24 жовтня 2015.
• Жигалов И. М. Десант бессмертных // Флотская доблесть : докум. повесть и очерки / Иван Жигалов. — М. : ДОСААФ, 1983. — 175 с. — 100 000 прим. — ISBN ?; УДК 9(С)27 42.
• Цыганов В. Удар «Меча». — Издатель Гудым И. А, 2008. — 368 с. — ISBN 978-966-8592-63-8, УДК 63.3(4УКР)624, ББК 94(477) «1941/1945», Ц94.
• Решетник Ю. (25 березня 2011). Легендарный десант: взгляд из XXI века. Вечерний Николаев № 34 (3050). Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 16 березня 2012.

Посилання

• Абдулмеджидов Ахмед Дибірович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Національна бібліотека Республіки Дагестан імені Р.Гамзатова(рос.)