Перейти до вмісту

Абеллаїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абеллаїт
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][1][2]
IMA-номерIMA2014-111
АбревіатураAbe[3]
Хімічна формулаNaPb₂(CO₃)₂(OH)[4]
Ідентифікація
Сингоніятригональна сингонія[1]
Просторова групакристалографічна група 186d[1]
Інші характеристики
Названо на честьJoan Abella i Creusd[2]
Типова місцевістьЕврика[d]
CMNS: Абеллаїт у Вікісховищі

Абеллаїт[5] — гідрокарбонатний мінерал, виявлений у покинутому урановому руднику «Еврика» в селі Торре-де-Капделла (провінція Леріда), Каталонія, Іспанія. Ідеальна хімічна формула абеллаїту — NaPb2(CO3)2(OH). Він названий на честь Джоана Абелла-і-Креуса, каталонського гемолога, який тривалий час вивчав мінерали з рудника «Еврика» і вперше знайшов у копальні абеллаїт.[6] Команда, до складу якої входять, зокрема, Хорді Ібаньєз-Інса з Інституту наук про Землю Жауме Альмера (CSIC) і Джоан Віньяльс і Ксав'є Ллове з Університету Барселони, визначили та охарактеризували структуру та хімічний склад мінералу.

Кристали абеллаїту від безбарвного до білого, мають скляний або перламутровий вигляд і легко кришаться.[7] Мінерал має відомий синтетичний аналог і хімічно схожий на санроманіт. Роберт Гейзен з колегами передбачили його існування в 2015 році.[8]

Місця знахідок

[ред. | ред. код]

Каталонія, Іспанія: рудник «Еврика», Кастель-Естао, Ла-Торре-де-Кабделла, Ла-Валь-Фоска, Ель-Пальярс-Хусса, Леріда, Каталонія

Росія: пегматит «Ювілейна», гора Карнасурт, Ловозерський масив, Мурманська область.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Hålenius U., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 29. New minerals and nomenclature modifications approved in 2015 and 2016 // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2016. — Vol. 80. — P. 199–205. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
  2. а б Ibáñez-Insa, Jordi, Elvira, José J., Llovet, Xavier et al. Abellaite, NaPb2(CO3)2(OH), a new supergene mineral from the Eureka mine, Lleida province, Catalonia, Spain // European Journal of MineralogyE. Schweizerbart, Elsevier Masson, 2017. — Vol. 29. — P. 915–922. — ISSN 0935-1221; 1617-4011doi:10.1127/EJM/2017/0029-2630
  3. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  4. rruffМіжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
  5. Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 11. — ISBN 978-966-360-463-3.
  6. Perkins, Sid (2 травня 2017). Rock hounds are on the hunt for new carbon minerals. Science News (англ.). Процитовано 4 вересня 2017.
  7. Abellaite: Abellaite mineral information and data. www.mindat.org. Процитовано 4 вересня 2017.
  8. Hazen, Robert M.; Hummer, Daniel R.; Hystad, Grethe; Downs, Robert T.; Golden, Joshua J. (1 квітня 2016). Carbon mineral ecology: Predicting the undiscovered minerals of carbon. American Mineralogist (англ.). 101 (4): 889—906. Bibcode:2016AmMin.101..889H. doi:10.2138/am-2016-5546. ISSN 0003-004X.