Абрагам Якуб Штерн
| Абрагам Якуб Штерн | |
|---|---|
пол. Abraham Stern  | |
 | |
| Народився | 1762 Грубешів |
| Помер | 3 лютого 1842 Варшава, Російська імперія |
| Поховання | Bródno Jewish Cemeteryd |
| Країна | Річ Посполита Варшавське герцогствоКоролівство Польське |
| Діяльність | математик, винахідник, рабин |
| Членство | Варшавське товариство друзів науки |
| Конфесія | юдаїзм |
| Родичі | Hayyim Selig Słonimskid і Ludwig Slonimskyd |
by Antoni Blank (1823)
Абрагам Якуб Штерн (1762 рік, Грубешів — 3 лютого 1842 року, Варшава) — польський єврейський винахідник з Варшави, найбільш відомий своїми механічними калькуляторами, самоучка-математик.[1][2] Член Варшавського товариства друзів, що навчаються, з 1830 року.
Абрагам Штерн народився у 1762 році у Грубешеві. Штерн продемонстрував свої винаходи 30 квітня 1817 року на засіданні варшавського суспільства заохочення наук. Одна з його машин була забезпечена пружинним приводом і працювала автоматично. 4 лютого 1821 року Штерн був обраний членом цього товариства. У 1826—1835 роках він займав пост ректора Варшавської школи рабинів. Помер 3 лютого 1842 року у Варшаві. Похований на варшавському єврейському кладовищі Брудно.
Його молодша дочка Сара стала в 1842 році дружиною Хаїма-Зеліка Слонімського. Онуки — лікар Станіслав Слонімський і публіцист Людвіг Зіновійович Слонімський.
Абрагам Штерн почав працювати підмайстром у в майстерні годинникаря в Грубешеві. Незабаром він почав будувати з зубчастих коліс обчислювальні машини. З 1810 року виготовив ряд машин, які могли виконувати чотири дії арифметики і добувати квадратний корінь. Станіслав Сташиц, католицький священик і представник польського Просвітництва запросив Штерна в Варшаву і надав йому допомогу в розвитку подальших винаходів, в тому числі геодезичного вимірювального тріангулятора.
Він також був відомим противником хасидського іудаїзму.[3]
- Штерн, Авраам // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Бібліографія творів [Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Herman H. Goldstine (2 вересня 2008). The Computer from Pascal to von Neumann. Princeton University Press. с. 8. ISBN 978-1-4008-2013-9. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Ioan Mackenzie James (2009). Driven to Innovate: A Century of Jewish Mathematicians and Physicists. Peter Lang. с. 55—56. ISBN 978-1-906165-22-2. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
- ↑ Glenn Dynner (30 грудня 2008). Men of Silk: The Hasidic Conquest of Polish Jewish Society. Oxford University Press. с. 216. ISBN 978-0-19-538265-5. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.