Перейти до вмісту

Абул-Ганаїм Муслім ібн Махмуд аль-Шайзарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Абул-Ганаїм Муслім ібн Махмуд аль-Шайзарі (Amīn al-Dīn Abu ʾl-Ghanāʾim Muslim ibn Maḥmūd al-Shayzarī[1], активний в 1201—1225) — єменський адіб і астроном сирійського походження.

Аль-Шайзарі народився в Дамаску у відомій родині мамелюків на службі Усами ібн Мункиза, правителя Шайзара[en] в Сирії. Його батько ще був живий у 1169 році. Аль-Шайзарі пізніше перейшов до двору аль-Муїза Ісмаїла ібн Сугтігіна (правив у 1197—1201), айюбідського намісника Ємену[2]. Він присвятив йому антологію у двадцяти п'яти розділах, «Аджаїб аль-аш'ар ва-гараїб аль-ахбар» (ʿAjāʾib al-ashʿār wa-gharāʾib al-akhbār), з якої зберігся єдиний середньовічний рукопис, датований 1291 роком, який зараз знаходиться в Пешаварі[3]. У 1225 році він склав іншу антологію в шістнадцяти книгах, «Джамхарат аль-Іслам джат аль-натр ва-ль-нізам» (Jamharat al-Islām dhāt al-nathr wa ʾl-niẓām), для айюбідського намісника аль-Масуда Салаха аль-Діна Юсуфа[en] (правив у 1215—1229)[4]. Він включив туди свої вірші та вірші свого сина Ахмада[2]. Джамхарат зберігається в одному рукописі, датованому 1298 роком, який зараз знаходиться в Лейдені[5]. Другою працею, присвяченою аль-Масуду, є «Адат аль-нужум» (ʿĀdāt al-nujūm), відома з рукопису, скопійованого в 1665 або 1666 роках, який зараз знаходиться в Сані. Це астрономічний альманах, подібний до Кордовського календаря[en]. Він не був скомпільований для використання в Ємені[6].

Дата смерті Аль-Шайзарі невідома[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Sellheim, 1997 вказує його повне ім'я як Amīn al-Dīn Abu ʾl-Ghan̄aʾim Muslim ibn Abi ʾl-Thanāʾ Maḥmūd ibn Sanad al-Dawla Jamāl al-Mulk Abi ʾl-Faḍāʾil Niʿma ibn Sanad al-Dawla Abi ʾl-ʿAṭāʾ Arslān (Raslān) ibn Yaḥyā. Brockelmann, 2017, вказує його лакаб як Amīn al-Dawla.
  2. ↑ а б в Sellheim, 1997.
  3. ↑ Sellheim, 1997; King, 1983; Brockelmann, 2017.
  4. ↑ Sellheim, 1997; Brockelmann, 2017.
  5. ↑ Sellheim, 1997, citing Ahmad, 1956 and the facsimile edition of Sezgin, 1986.
  6. ↑ King, 1983, с. 22.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ahmad, Mukhtar D. (1956). An Introduction to and Analysis of the Leiden MS. of Jamharat al-Islām by al-Shaizarī, with a Critical Edition of Some Hitherto Unpublished Passages (D.Phil. thesis). Oxford University.
  • Brockelmann, Carl (2017). History of the Arabic Written Tradition. Переклад: Joep Lameer. Brill.
  • King, David A. (1983). Mathematical Astronomy in Medieval Yemen: A Biobibliographical Survey (PDF). Undena Publications.
  • Sellheim, Rudolf. al-S̲h̲ayzarī // The Encyclopaedia of Islam / Bosworth, C. E.; van Donzel, E.; Heinrichs, W. P. & Lecomte, G. (eds.). — Second Edition. — Leiden : E. J. Brill, 1997. — Т. IX: San–Sze. — С. 411. — ISBN 978-90-04-10422-8. — DOI:10.1163/1573-3912_islam_SIM_6902.
  • Sezgin, Fuat, ред. (1986). Jamharat al-islam dhāt al-nathr wa-l-nizām. Institut für Geschichte der Arabisch Islamischen Wissenschaften.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абул-Ганаїм_Муслім_ібн_Махмуд_аль-Шайзарі&oldid=44126338