Перейти до вмісту

Абу Іса аль-Варрак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абу Іса аль-Варрак
Народженняневідомо[1]
Багдад[2]
Смерть861[3][1][4]
Багдад[5]
ПроживанняБагдад[3]
Знання мов
  • арабська[5]
    • Діяльність
  • письменник, поет
    • Відомі студентиІбн ар-Раванді[6][7]
    Конфесіяшиїти і Маніхейство[8]

    Абу 'Іса Мухаммад ібн Харун аль-Варрак (араб. أبو عيسى محمد ابن هارون الوراق; 889 — 24 червня 994) — арабський вчений, скептик, критик ісламу і релігії в цілому.

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Був учнем Ібн ас-Сарраджа і Ібн Дурайда[en] і наставником і другом Ібн ар-Раванді, в чиїй роботі Книга смарагдів він з'являється[9].

    Аль-Варрак був налаштований скептично до віри в існування Бога[10]. Він ставив під сумнів твердження про богооткровенну релігію. Він стверджував, що якщо люди здатні зрозуміти, що таке добро, щоб бути великодушним, то пророцтво — це зайве. Аль-Варрак захоплювався інтелектом не через його здатність уявити Бога, а через свою тягу до наукових чудес. Він пояснив, що люди розвивали астрономію, задивившись на небо, і що немає необхідності в пророку, щоб показати їм, як дивитися на небо. Він також заявив, що немає необхідності в пророках, щоб показати людям, як зробити флейту, або як в неї грати.

    Аль-Варрак сумнівався у пророчій місії Мухаммеда:

    Те, що Мухаммад міг передбачити певні події, ще не доводить того, що він був пророком: він, можливо, зміг угадати, але це не означає, що він дійсно знав про майбутнє. І, звичайно ж, той факт, що він зміг переказати події з минулого, не доводить того, що він був пророком, бо він міг прочитати про ці події в Біблії і, якби він був неписьменним, все одно хтось міг прочитати Старий Завіт для нього.[9]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    2. ↑ Encyclopaedia of Islam / G. Krämer, K. Fleet, D. Matringe et al. — Leiden: Brill, 2009. — ISBN 978-90-04-17853-3 — ISSN 1873-9830
    3. ↑ а б Urvoy D. Les penseurs libres dans l'islam classique: L'interrogation sur la religion chez les penseurs arabes indépendants — P. 102.
    4. ↑ https://www.google.fr/books/edition/Against_the_Trinity/mPc8AAAAIAAJ — С. 17.
    5. ↑ а б Bibliothèque nationale de France Record #121052549 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    6. ↑ Encyclopædia Iranica / N. Sims-Williams, A. Ashraf, H. Borjian et al. — USA: Columbia University, 1982. — ISSN 2330-4804
    7. ↑ Encyclopaedia of Islam — Лейден: Brill.
    8. ↑ https://www.academia.edu/37023578/Sarah_Stroumsa_The_Bar%C4%81hima_in_Early_Kalam_Jerusalem_Studies_in_Arabic_and_Islam_6_1985_229_241
    9. ↑ а б Hecht, Jennifer Michael[en]. Doubt: A History: The Great Doubters and Their Legacy of Innovation from Socrates and Jesus to Thomas Jefferson and Emily Dickinson. — Harper San Francisco, 2003. — ISBN 0-06-009795-7.
    10. ↑ Stroumsa, Sarah[en]. Freethinkers of Medieval Islam: Ibn al-Rawandi, Abu Bakir al-Razi and their Impact on Islamic Thought. — Brill, 1999. — ISBN 9004113746.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Абу_Іса_аль-Варрак&oldid=30688770