Абу Бакр ібн Фаріс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абу Бакр ібн Фаріс
Народився не раніше 1346
Помер 1359
Країна  Мариніди
 Марокко
Діяльність правитель
Посада султан
Конфесія сунізм
Рід Мариніди
Батько Абу Інан Фаріс
Брати, сестри Мухаммад II аль-Мутавакіль і Муса ібн Фаріс[1]

Абу Бакр II ас-Саїд ібн Фаріс (араб. أبو بكر الثاني المريني‎; нар. 1346 — 1359) — 11-й маринідський султан Марокко в 13581359 роках. Він правив 7 місяців і 20 днів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Маринідів. Син султана Абу Інан Фаріса. Народився 1346 року, отримавши ім'я Абу Бакр. Внаслідок інтриг візира Гасана ібн Умаром аль-Фудуді 1357 року під час хвороби султана оголошений новим спадкоємцем трону. 1358 року візир власноруч вбив Абу Інан Фаріса, але султаном став зведений брат Абу Бакра — Абу Заян Мухаммад. Але за підтримки аль-Фудуді Абу Бакру вдалося повалити брата й здобути трон.

Через малий вік султана фактична влада належала вищим сановникам. Невдовзі почалися конфлікти між його візирами аль-Фудуді та Мансуром ібн Сулейманом. Водночас у горах Гомари повстав стрийко Ібрагім Алі. Невдовзі на бік останнього перейшли військо й знать. Абу бакра було повалено. Намагався втекти до Гранадського емірату, але потонув у морі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Abun-Nasr, Jamil M. (1987). A History of the Maghrib in the Islamic Period. Cambridge University Press. p. 113. ISBN 978-0-521-33767-0.
  • Bosworth, Clifford E. (1996). The New Islamic dynasties. Edinburgh University Press. ISBN 978-0-231-10714-3.
  1. Encyclopaedia of Islam, 2nd editionЛейден: Brill.