Абу Заян II
| Абу Заян II | |
|---|---|
| Помер | 1402 ·атентат |
| Країна | .svg){kind=small} Kingdom of Tlemcend |
| Діяльність | військовослужбовець, правитель, політик |
| Посада | султан |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Заяніди |
| Батько | Абу Хамму II |
| Брати, сестри | Абу Мухаммад I, Abu Thabid IId, Абу'л Хаджадж I, Абд ар-Рахман ібн Абу Мухаммад, Абу Ташуфін II, Абу Абдаллах I, Саїд I (Заянід), Абу Малік I і Абу Аббас Ахмад I |
Абу Заян II (араб. أبو زيان الثاني; д/н — 1403) — 12-й султан Держави Заянідів в 1393—1399 роках. Повне ім'я Абу Заян Мухаммад ібн Абу Хамму Муса.
Син султана Абу Хамму II. Замолоду виявив хист до поезій та різних наук. За панування батька обіймав посади намісника Орана, потім Медеа і Делліса. 1387 року після повалення батька виступив проти свого брата Абу Ташуфіна II. Згодом разом з братами Мухаммадом і Умаром підтримував батька проти останнього. По поверненню Абу Хамму II на трон призначається намісником Алжиру.
1389 року після поразки батька від Абу Ташуфіна спробував чинити спротив, але зазнав поразки й втік до Марокко. згодом отримав статус заручника при маринідському дворі. Але восени 1393 року отримав військо, з яким у грудні того ж року повалив брата Абу'л Хаджаджа I (1394 року того було схоплено й страчено).
Залишався вірним васалом Маринідів. Намагався відновити статус Тлемсену як наукового й літературного центру Магрибу.
1398 року вирішив надати допомогу Гранадському емірату, що боровся проти Кастилії й Арагону. тому флот заянідів сплюндрував арагонське місто Торребланку. У відповідь арагонський флот сплюндрував Делліс. 1399 року проти нього повстав брат Абу Мухаммад, який швидко привернув до себе військо. В результаті султан мусив тікати до східних племен. Втім ніде не зміг закріпитися. Боротьбу вів до самої смерті у 1403 році, коли був підступно вбитий шейхом Мухаммадом аль-Вазані.
Був знаним як поет. Відомий його вірш, присвячений єгипетському султанові Баркуку. Його було відправлено до нього разом з подарунками. Також збереглися вірші, що стосуються повсякдення, моралі правителя.
Відзначався як каліграф, переписавши золотими буквами на оленячому пергаменті Коран, «Сахіх аль-Бухарі», «Кітаб аш-Шифу» богослова Їяда. Застосовував марокканський почерк.
- Tomàs Martínez Romero (2004), Universitat Jaume I, ed., La cultura catalana en projecció de futur: homenatge a Josep Massot i Muntaner, с. 219, ISBN 8480215003
- Histoire des Beni Zeiyan, rois de Tlemcen