Аварійна ситуація
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Аварійна ситуація — стан потенційно небезпечного об'єкта, що характеризується порушенням меж та (чи) умов безпечної експлуатації, але не перейшов у аварію, і за якого всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та довкілля утримуються у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних засобів, передбачених проектом.
В українському законодавстві існує майже два десятки визначень терміну «аварійна ситуація», які відрізняються перш за все за ознакою сфери регулювання, а саме в:
- Аварійна ситуація — ситуація, яка характеризується відхиленням від нормальних умов життя і діяльності людей, що призвело (може призвести) до загрози життю та здоров'ю людей, руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів;[1]
- Аварійна ситуація в польоті — умови, що виникають унаслідок раптової відмови авіаційної техніки, погіршення здоров'я членів екіпажу або польоту повітряного судна за умов, що потребують від екіпажу вжиття заходів та відрізняються від нормальних умов польоту;[2]
- Аварійна ситуація — стан атомної станції[3] (або: об'єкта по виробництву ядерного палива[4]; або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами[5]), що характеризується порушенням меж і/або умов безпечної експлуатації, що не перейшов в аварію;
- Аварійна ситуація — будь-яка незапланована подія, що характеризується порушенням умов нормальної експлуатації сховища для зберігання радіоактивних відходів, але не кваліфікована як аварія;[6] та [7]
- ↑ Правила аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення польотів у цивільній авіації України, затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України від 07.05.2013 № 286. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Протокол від 07.09.2010 р. до Угоди між Міністерством оборони України та Міністерством національної оборони Республіки Польща про військове співробітництво стосовно обміну інформацією й виконання польотів військовими повітряними суднами України та Республіки Польща в повітряному просторі обох держав. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Загальні положення безпеки атомних станцій, затверджені Наказом Держатомрегулювання від 19.11.2007 № 162. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Загальні положення безпеки об'єкта по виробництву ядерного палива, затверджені Наказом Держатомрегулювання від 06.09.2010 № 112. Архів оригіналу за 31 грудня 2018. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Загальні положення безпеки при поводженні з радіоактивними відходами до їх захоронення, затверджені Наказом Держатомрегулювання від 01.08.2017 № 279. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Вимоги щодо структури та змісту звіту про аналіз безпеки сховищ для зберігання радіоактивних відходів, затверджені Наказом Держатомрегулювання від 07.12.2007 № 168. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 2 лютого 2019.
- ↑ Вимоги та правила довгострокового зберігання довгоіснуючих та високоактивних радіоактивних відходів до їх захоронення в глибоких геологічних формаціях, затверджені Наказом Держатомрегулювання від 07.12.2007 № 169. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 2 лютого 2019.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- ДСТУ 2156-93.