Перейти до вмісту

Авдиш Валерій Зедович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Авдиш.
Ф
Валерій Авдиш
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Зедович Авдиш
Народження 11 листопада 1950(1950-11-11) Редагувати інформацію у Вікіданих (74 роки)
  Житомир, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968 СРСР «Автомобіліст» (Ж) ? (?)
1970 СРСР «Автомобіліст» (Ж) ? (?)
1970 СРСР «Горинь» (Р) ? (?)
1971 СРСР «Вулкан» (ПК) ? (1)
1975 СРСР «Автомобіліст» (Ж) 23 (0)
1976—1977 СРСР «Спартак» (ІФ) 75 (1)
1978—1980 СРСР «Таврія» (С) 65 (0)
1980 СРСР «Турбіна» (НЧ) 22 (0)
1981—1982 СРСР «Прикарпаття» (ІФ) 78 (2)
Суддівська діяльність
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Місто Сімферополь
Категорія всесоюзна (1991)
арбітр ФІФА (з 1996)
Професія футболіст

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Валерій Зедович Авдиш (нар. 11 листопада 1950) — радянський футболіст ассирійського походження, захисник. По завершенні футбольної кар'єри — радянський та український арбітр.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав 1968 року в складі житомирського «Автомобіліст» (Ж). У 1970 році перейшов до рівненської «Горинь». Потім виступав за «Вулкан» (Петропавловськ-Камчатський). У 1975 році повернувся до «Автомобіліста», за який зіграв 23 матчі.

У 1976 році перейшов до івано-франківського «Спартака». Дебютував за «спартаківців» 8 квітня 1976 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 1-о туру Першої ліги проти краснодарської «Кубані». Валерій вийшов на поле на 80-й хвилині, замінивши Володимира Мукомелова[1]. Єдиним голом за івано-франківську команду відзначився 27 вересня 1977 року на 44-й хвилині переможного (2:1) домашнього поєдинку 32-о туру Першої ліги проти ленінградського «Динамо». Авдиш вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[2]. У футболці «Спартака» в Першій лізі зіграв 75 матчів (1 гол), ще 3 поєдинки зіграв у кубку СРСР.

У 1978 році перейшов до «Таврії». Дебютував за сімферопольський клуб 9 квітня 1978 року в нічийному (2:2) домашньому поєдинку 1-о туру Першої ліги проти вільнюського «Жальгіріса». Валерій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. У складі кримців відіграв три сезони, за цей час у Першій лізі СРСР зіграв 65 матчів, ще 11 поєдинків провів у кубку СРСР. По ходу сезону 1980 року перейшов до клубу «Турбіна» (Набережні Челни), за яку зіграв 22 матчі в Першій лізі. Сезон 1981 року розпочав в аматорському клубі «Метеор» (Сімферополь).

Проте же в розпал сезону повернувся до «Спартака», який змінив назву на «Прикарпаття». Дебютував за івано-франківську команду 25 травня 1981 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 12-о туру Першої ліги проти воронезького «Факела». Авдиш вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. Дебютним голом за прикарпатців відзначився 24 вересня 1981 року на 60-й хвилині переможного (2:1) домашнього поєдинку 36-о туру Першої ліги проти воронезького «Факела». Валерій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. До завершення сезону зіграв 34 матчі та відзначився 1 голом. Наступного сезону грав у «Прикарпатті» у Другій лізі (44 матчі, 1 гол), а по його завершенні закінчив кар'єру футболіста.

Кар'єра арбітра

[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав суддівську діяльність. З 1987 року обслуговував матчі Другої ліги СРСР. Суддівський дебют — 10 вересня 1987, «Торпедо» (З) — «Зірка» (Кір) (1:1)[6]. З 1989 по 1991 рік обслуговував поєдинки Першої ліги СРСР та Кубку СРСР. Наприкінці існування СРСР залучався й до матчів Вищої ліги. У 1991 році отримав Всесоюзну категорію.

З 1992 року обслуговував поєдинки Вищої та Першої ліг чемпіонату України, а також матчі кубка України. З 1996 року — арбітр ФІФА (як лайнсмен). Того ж року обслуговував фінал кубку України між «Динамо» (Київ) та «Нивою» (Вінниця) (2:0). 2 червня 1996 року в Москві працював боковим арбітром під час товариського матчу Росія — Польща[7]. Завершив суддівську кар'єру у 1998 році.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Брат — Зая Авдиш — також футболіст, згодом — футбольний тренер та функціонер[8]. Син — Володимир — також намагався стати футболістом, проте в чемпіонатах України не зіграв жодного офіційного поєдинку, у сезоні 1997/98 року провів 1 поєдинок у футболці житомирського «Полісся»[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Кубань» (Краснодар) — «Спартак» (Івано-Франківськ) [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ «Спарта» (Івано-Франківськ) — «Динамо» (Ленінград) [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Таврія» (Сімферополь) — «Жальгіріс» (Вільнюс) [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Факел» (Воронеж) — «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) — «Факел» (Воронеж) [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ «Торпедо» (Запоріжжя) — «Зірка» (Кіровоград) [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Росія vs Польща на сайті footballfacts.ru (рос.)
  8. ↑ Профіль Заї Авдиша [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті footballfacts.ru (рос.)
  9. ↑ Профіль Володимира Авдиша [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.] на сайті footballfacts.ru (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Футбольний м'яч Це незавершена стаття про футбол.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авдиш_Валерій_Зедович&oldid=42330240