Перейти до вмісту

Авдєєнко Петро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авдєєнко Петро Петрович
Народження25 грудня 1900 (7 січня 1901) Редагувати інформацію у Вікіданих
Чернігівська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть27 січня 1956(1956-01-27) (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПриналежністьЗбройні сили СРСР
Вид збройних силСухопутні війська
Рід військпіхота
Освіта5-а Київська піхотна школа (1924)
Вищі стрілецько-тактичні курси удосконалення командного складу піхоти «Выстрел» (1931)
Прискорені курси при Вищій військовій академії ім. Ворошилова
Роки служби1919–1953
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Генерал-майор
Командування24 гвардійський стрілецький корпус
51 стрілецький корпус
Війни / битвиГромадянська війна в Україні
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Червоного ПрапораОрден Суворова II ступеня Орден Кутузова II ступеняМедаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»Чехословацький воєнний хрест 1939

Авдє́єнко Петро́ Петро́вич або Овдієнко Петро Петрович (7 січня 1901, с. Коти, тепер — у межах м. Чернігів — 27 січня 1956, Київ) — воєначальник, генерал-майор Збройних сил СРСР (1943), Герой Радянського Союзу (1943). Українець[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]
  • 1901, 7 січня (за старим стилем — 1900, 25 грудня) — народився у селянській сім'ї.
  • 1918—1919 — учень Чернігівського ремісничого училища. Працював слюсарем та електромонтером на електростанції.

Громадянська війна в Україні

[ред. | ред. код]
  • 1919, квітень — 1920, лютий — червоноармієць-телефоніст 1-го Чернігівського стрілецького полку.
  • 1920, лютий — квітень — артилерист-розвідник окремої кінно-гірської батареї 41-ї стрілецької дивізії.
  • 1920, квітень — вересень — червоноармієць 42-го окремого караульного батальйону при Чернігівському губернському військкоматі.
  • 1920, вересень — листопад — червоноармієць Чугуївської окремої роти.
  • 1920, листопад — 1921, січень — червоноармієць 1-го запасного полку, м. Харків.
  • 1921, січень — березень — червоноармієць окремого телефонно-телеграфного дивізіону Південного фронту, м. Костянтиноград.
  • 1921, березень — 1922, квітень — червоноармієць 112-го батальйону 72-ї бригади військ ДПУ; брав участь у боротьбі з повстанським рухом в Україні.

Міжвоєнний період

[ред. | ред. код]

Німецько-радянська війна

[ред. | ред. код]

Післявоєнний період

[ред. | ред. код]
  • 1946, лютий — 1948, червень — перший заступник начальника Радянської військової адміністрації провінції Мекленбург, Німеччина.
  • 1948, червень — грудень — у розпорядженні Управління кадрів Міністерства оборони СРСР.
  • 1948, грудень — 1952, грудень — начальник Тюменського піхотного училища.
  • 1952, грудень — 1953, червень — начальник курсів командирів полків на Вищих стрілецько-тактичних курсах удосконалення командного складу піхоти «Выстрел».
  • 1953, червень — звільнився у запас, жив у Києві.
Надгробний пам'ятник

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Герой Радянського Союзу (29.10.1943)[2]
  • Орден Леніна (29.10.1943)[3]
  • Орден Леніна
  • Орден Червоного Прапора (08.04.1943)[4]
  • Орден Червоного Прапора
  • Орден Червоного Прапора
  • Орден Суворова ІІ ступеня[5]
  • Орден Кутузова ІІ ступеня[6]
  • Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (23.06.1945)[7]
  • Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» (1938)[8]
  • Орден «Чехословацький воєнний хрест 1939 року» (Чехословаччина, 1944)[9]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь: В 2-х т. — Т. 1. — М., 2006. — С. 21.
  2. Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації (ЦАМО РФ), ф. 33, оп. 682525, спр. 59, арк. 14.
  3. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 682525, спр. 59, арк. 14.
  4. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 682525, спр. 146, арк. 116.
  5. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686043, спр. 43, арк. 86.
  6. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686043, спр. 96, арк. 143зв.
  7. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 44677, спр. 558, арк. 177.
  8. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 793756, спр. 1, арк. 298.
  9. ЦАМО РФ, ф. 33, оп. 686043, спр. 96, арк. 249.

Література

[ред. | ред. код]
  • Великая Отечественная: Комкоры. Военный биографический словарь: В 2-х т. — Т. 1. — М., 2006. — С. 21—22.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в двух томах. — Т. 1. — М., 1987. — С. 23.

Посилання

[ред. | ред. код]