Перейти до вмісту

Авраменко Василь Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Авраменко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Авраменко Василь.
Авраменко Василь Максимович
Народження1913
Славгород, Василівська волость, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть15 грудня 1972(1972-12-15)
Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
КраїнаСРСР СРСР
Рід військпіхота
Роки служби1941–1946
ПартіяВКП(б)
Званнячервоноармієць
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
медаль «Золота Зірка»
орден Леніна медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «За взяття Будапешта»

Авра́менко Васи́ль Макси́мович (нар. 1913[1] — † 15 грудня 1972) — Герой Радянського Союзу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у 1913 року у селі Славгород Синельніківського району Дніпропетровської області в родині селянина. Українець. Освіта початкова. Працював комбайнером. Член КПРС з 1941 року.

У Червоній армії і на фронті з липня 1941 року. Червоноармієць. Стрілець 592-го стрілецького полку 203-ї стрілецької дивізії 12-ї армії Південно-Західного фронту. Особливо відзначився у бою за розширення плацдарму на правому березі Дніпра поблизу села Петро-Свистунове (Вільнянський район Запорізька область).

Після закінчення війни жив та працював комбайнером у селі Гасанівка Запорізької області[2].

Помер 15 грудня 1972 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, медаллю «Золота Зірка», медалями.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1944 року за мужність та героїзм, проявлені в боях, червоноармійцю Авраменку В. М. було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, але через помилку штабного писаря було написано помилково по батькові, і нагороду Василь Авраменко отримав тільки в 1952 році[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Точної дати не встановлено
  2. ↑ Вулиці, провулки, проспекти, бульвари. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 19 квітня 2011.
  3. ↑ Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Герой плацдарма [В. М. Авраменко] // И генерал, и рядовой. — Днепропетровск, 1983. — С. 37-39.
  • Подвигом славны твои земляки. Запорожье, 1962. / стр.7-10.
  • О наименовании улиц в городе: [Улицу, проходящую от ул. Чаривной до ул. Куйбышева, идущей у высоковольтной линии параллельно ул. Полякова, наименовать ул. В. М. Авраменко]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 15 сент. 1977 г. № 350 (протокол № 17) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.247, арк.48.
  • Голдобін А. І. Герой Радянського Союзу: Авраменко Василь Максимович // Голдобін А. І. Запорізька Алея Слави — народна святиня. — Дніпропетровськ, 2002. — С. 178—181.
  • Вулиця імені Героя [Рад. Союзу В. Авраменка] // Запоріз. правда. — 1987. — 16 травня.
  • Кузубов О. Наш славный земляк // Дніпр. вогні.- 1983.-11 черв.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авраменко_Василь_Максимович&oldid=41600854