Австралія на зимових Олімпійських іграх
| Австралія на Олімпійських іграх | ||||
| ||||
| Код МОК: | AUS | |||
| НОК: | Національний олімпійський комітет Австралії | |||
| Участь у літніх Олімпійських іграх | ||||
| 1896 • 1900 • 1904 • 1908—1912 • 1920 • 1924 • 1928 • 1932 • 1936 • 1948 • 1952 • 1956 • 1960 • 1964 • 1968 • 1972 • 1976 • 1980 • 1984 • 1988 • 1992 • 1996 • 2000 • 2004 • 2008 • 2012 • 2016 • 2020 | ||||
| Участь у зимових Олімпійських іграх | ||||
| 1936 • 1948 • 1952 • 1956 • 1960 • 1964 • 1968 • 1972 • 1976 • 1980 • 1984 • 1988 • 1992 • 1994 • 1998 • 2002 • 2006 • 2010 • 2014 • 2018 • 2022 | ||||
| Див. також | ||||
Дебют Австралії на зимових Олімпійських іграх відбувся в 1936 році на Олімпіаді в Гарміш-Партенкірхені, надалі збірна команда цієї країни брала участь у всіх іграх, за винятком Олімпіади 1948 року в Санкт Моріці.
На своїх перших Олімпіадах спортсмени Австралії не показували гідних результатів. Аж до ігор 1976 року, австралійські атлети лише двічі потрапляли у верхні частини турнірних таблиць у своїх видах спорту, тоді як переважна більшість перебувала у нижній чверті заліків, часто австралійці були й останніми. Такі невтішні показники пояснюються тодішньою малою цікавістю австралійців до зимових видів спорту, кліматом з відсутністю снігу на переважній більшості території країни, а також недостатньою підтримкою спортсменів, так як вважалося, що інвестиції в зимові види спорту є марними.
Справи почали потроху поліпшуватися після призначення в 1976 році колишнього хокеїста Джеффа Генке[en] менеджером зимової олімпійської команди, який у свій час не зміг взяти участь у зимовій Олімпіаді 1956 року через ігнорування спортивними функціонерами Австралії подання на участь у іграх хокейної команди цієї країни. Як результат на початок 1990-х років деякі австралійські атлети уже вважалися претендентами на медалі. Підвищення показників супроводжувалося збільшенням державного фінансування зимових видів спорту, створення Олімпійського зимового інституту Австралії[en] та придбанням альпійської тренувальної бази в Австрії.
Свою першу медаль Австралія отримала на Олімпійських іграх 1994 року. Австралійська четвірка здобула бронзу на змаганнях шорт-треку в естафеті на 5 000 метрів серед чоловіків. Першу індивідуальну медаль виборола Залі Стеггалл[en] на Олімпіаді 1998 року, яка здобула бронзу у гірськолижному слаломi. Зимові Олімпійські ігри 2002 принесли Австралії перших чемпіонів ними стали Стівен Бредбері у шорт-треці (1000-метрів) та Аліса Кемплін у фристайлі. Таким чином Австралія стала єдиною країною Південної півкулі, яка має олімпійських чемпіонів у зимових видах спорту.
На Олімпійські ігри 2006 року в Турині Австралія направила 40 спортсменів з 10-ти видів спорту. Мета здобуття медалі була досягнута: Дейл Бегг-Сміт виграв золото в могулі, а Аліса Кемплін здобула свою другу олімпійську нагороду, на цей раз бронзову.
Зимові Олімпійські ігри 2010 року у Ванкувері стали найуспішнішими для команди Австралії, тут було завойовано дві золоті і срібна медаль. Тора Брайт у сноуборді та Лідія Лассіла у фрістайлі стали чемпіонами, а Дейл Бегг-Сміт став срібним призером.
На Олімпіаду 2014 року Австралія відправила в Сочі найбільшу за всю історію зимових ігор команду — 60 спортсменів з 10-ти видів спорту. До складу сочинської команди входило 31-а жінка, таким чином австралійська команда стала першою в історії олімпійського руху, як серед літніх так і серед зимових ігор з більшістю жінок-спортсменів. Австралія знову виграла три медалі: Тора-Брайт та Девід Морріс (фрістайл) завоювали срібло, а Лідія Лассіла бронзову нагороду.
Три медалі здобули австралійські олімпійці також на іграх 2018 року в Пхьончхані: Метт Грем (сноуборд) і Джаррид Х'юз (фрістайл) були другими та Скотті Джеймс зайняв третє місце у фіналах своїх змагань.
Загалом Австралія виграла 15 зимових олімпійських медалей — 5 золотих, 5 срібних та 5 бронзових.
| Зимова Олімпіада |  Золото
|
 Срібло
|
 Бронза
|
Усього | Загальний залік |
|---|---|---|---|---|---|
| 1994 Ліллегаммер | 0 | 0 | 1 | 1 | 22 |
| 1998 Нагано | 0 | 0 | 1 | 1 | 22 |
| 2002 Солт Лейк Сіті | 2 | 0 | 0 | 2 | 15 |
| 2006 Турин | 1 | 0 | 1 | 2 | 17 |
| 2010 Ванкувер | 2 | 1 | 0 | 3 | 13 |
| 2014 Сочі | 0 | 2 | 1 | 3 | 24 |
| 2018 Пхьончхан | 0 | 2 | 1 | 3 | 23 |
| Усього | 5 | 5 | 5 | 15 |
- Австралія на Олімпійських іграх — Мелком Ендрюз[en], Австралійська телерадіокомпанія // (англ.) Andrews, Malcolm (2000). Australia at the Olympic Games. Australian Broadcasting Corporation. ISBN 0-7333-0884-8.
- Австралія та Олімпійські ігри — Гаррі Гордон[en], Університет Квінсленда // (англ.) Gordon, Harry (1994). Australia and the Olympic Games. University of Queensland. ISBN 0-7022-2627-0.
- Часи нашого життя: Олімпіада в Сіднеї зсередини: Австралія та Олімпійські Ігри — Гаррі Гордон, Університет Квінсленда // (англ.) Gordon, Harry (2003). The time of our lives: inside the Sydney Olympics: Australia and the Olympic Games 1994–2002. University of Queensland. ISBN 0-7022-3412-5.
- Спортивний Світ, рік 2 — Брюс Макевейні[en], Text Publishing[en] // (англ.) McAvaney, Bruce (1992). The Sportsworld Year 2. Text Publishing. ISBN 1-86372-010-3.
- Офіційна австралійська олімпійська статистика 1896—2002 — Національний олімпійський комітет Австралії // (англ.) The Compendium: Official Australian Olympic Statistics 1896–2002. Australian Olympic Committee. 2003. ISBN 0-7022-3425-7.