Координати: 43°57′1.0001023181539e-07″ пн. ш. 20°55′48.000000099999″ сх. д. / 43.950000000028° пн. ш. 20.93000° сх. д. / 43.950000000028; 20.93000

Австро-турецька війна (1716—1718)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Австро-турецька війна (1716—1718)
43°57′1.0001023181539e-07″ пн. ш. 20°55′48.000000099999″ сх. д. / 43.950000000028° пн. ш. 20.93000° сх. д. / 43.950000000028; 20.93000
Дата: 13 квітня 171621 липня 1718
Місце: Балканський півострів
Результат: Пожаревацький мир: Банат, Сербію, Олтенію та частини північної Боснії було приєднано до Імперії Габсбурґів
Сторони
Австрійська імперія Османська імперія
Командувачі
Євгеній Савойський Дамат Сілахдар Алі-паша

Австро-турецька війна 1716—1718 років — одна із багатьох війн між Австрією та Османською імперією.

Передісторія

[ред. | ред. код]

В 1714 році Османська імперія оголосила війну Венеції. Однак Венеція прийняла пакт про взаємну оборону з Австрією, яка побоювалася, що після перемоги турки стануть погрожувати її кордонам в Хорватії. Переговори виявились безрезультативними, і в 1716 році великий візир Дамат Сілахдар Алі-паша повів армію на Белград, а флот вирушив блокувати Корфу.

Бойові дії

[ред. | ред. код]

Турецька мобілізація проходила повільно, тому чисельність військ була недостатньою для війни, і коли 5 серпня 1716 року армії ворожих сторін зійшлись біля Петроварадина, то Євгенію Савойському знадобилось всього-на-всього 5 годин, щоб повністю розбити турків, при цьому великий візир Дамат Сілахдар Алі-паша був убитий в бою. Новини про поразку під Петроварадином настільки шокувало османів, що вони зняли облогу з Корфу.

З Петроварадина принц Євгеній пішов на Банат, і після кількох тижнів облоги замок Тімішоара здався.

В 1717 році Євгеній Савойський вигнав турків із Белграда, а потім, рухаючись по долинах балканських річок, продовжив наступ на південь, глибоко увійшовши на територію Османської імперії.

В травні 1718 року великим візиром став Невшехірли Дамат Ібрахім-паша, і османський уряд оголосив про готовність подумати про укладення миру. Переговори проходили в містечку Пожареваці на південний схід від Белграда. Посередниками були британські та голландські посли при дворі султана.

Підсумки

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пожаревацький мир

За підсумками війни Австрія залишила за собою Белград і Темешвар й пересунула свої кордони до Ніша. Австрія також розширила доступ торгівлі з територіями, які входили у сферу впливу Османської імперії. На більшій частині території сучасної Сербії було створено Королівство Сербія, на решті приєднаної території — Тімішоарський Банат.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Финкель К. История Османской империи: Видение Османа. — Москва: АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-043651-4