Автомобільна промисловість у Хорватії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Автомобільна промисловість Хорватії — галузь економіки Хорватії.

В автомобільній промисловості Хорватії зайнято близько 10,000 чоловік в понад 130 компаніях. Вона генерує прибуток в розмірі близько 0,6 мільярда доларів. Хорватія в основному виробляє автомобільні частини та програмне забезпечення. Два найвідоміших виробника автомобілів в Хорватії є DOK-ING та Rimac Automobili, тоді як Crobus виробляє автобуси. На цю галузь припадає приблизно 1,8 відсотка всього хорватського експорту, в той час як 90 відсотків прибутку в самій галузі є похідними від експорту.[1]

Виробники автомобільних деталей у Хорватії добре інтегровані в глобальний ланцюжок поставок запасних частин, таким є AD Plastik, який виробляє для Volkswagen. Інші хорватські компанії виробляють запчастини для автомобілів PSA Peugeot Citroen, General Motors, Fiat, BMW, Audi, Ford, Renault, Toyota і Volvo, серед інших.[1]

Історія

[ред. | ред. код]
TAZ Neretva

Завод Tvornica Autobusa Zagreb (TAZ) розпочав виробництво автобусів і вантажних автомобілів в 1930 році. У 1980 році на заводі працювало 1,200 чоловік і виробляли у середньому 500—600 транспортних засобів (до 900), а автобуси експортувалися до Китаю, Фінляндії, Великої Британії, Єгипту та інших країн. Компанія також випускала мотоцикли, поки не збанкрутувала в 2000 році.

Інші компанії, такі як Đuro Đaković виробляли військову техніку, наприклад, танк M-95 Degman та бронетранспортер LOV-1. Компанія також виробляла бронетранспортер Patria AMV за ліцензією.

DOK-ING Loox (2012—)

Хорватія випустила свій перший електричний міський концепт-кар DOK-ING Loox в 2012 році. Перший автомобіль був проданий Загребському інженерному факультету.[2] У 2015 році компанія випустила два електричних автобуси для міста Копривниця в рамках проекту Civitas Dyn@mo.[3]

У 2013 році хорватський виробник автобусів Crobus підписав угоду на 2,1 млрд. хорватських кун, на виробництво і експорт 2,000 автобусів до Іраку, з першим автобусом доставленим в тому ж році.[4]

У 2013 році приватна фірма Rinac Automobili виробила Rimac Concept One, двомісний електричний спортивний автомобіль. Concept One був описаний як перший в світі високотехнологічний електричний суперкар. Їхній перший автомобіль (Concept One) був експортований в тому ж році, і став першим автомобілем, який експортується за кордон в історії країни.[5] Станом на 2016 рік, всі вісім автомобілів Concept One були продані. Згодом компанія представила поліпшену версію Rimac Concept S, представлену на Женевському автосалоні 2015 року.[6]

Rimac group також випускає і виробляє двигуни та інші електричні деталі для інших компаній, таких як акумуляторні батареї рідинного охолодження для Koenigsegg.[7] Вона також виробляє цілі транспортні засоби для інших компаній, таких як Applus Volar-E for Applus+ IDIADA.[8]

Інші компанії виготовляють деталі для інших виробників автомобілів, таких як AD Plastik і так далі.[9]

Хорватія в даний час планує відкрити свій перший автомобільний завод з масовим виробництвом у Меджимурській жупанії, проект префекта Предрага Штромара (Predrag Štromar) за підтримки президента.

Виробники

[ред. | ред. код]
Rimac Concept S

Активні виробники

[ред. | ред. код]

Неіснуючі виробники

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Automotive Industry. Agency for Investment Competitiveness. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 5 лютого 2017.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 29 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 29 грудня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]