Перейти до вмісту

Авіаудари по Ємену (2024)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Удари по Ємену
Громадянська війна в Ємені (з 2015)
Авіаудари по всій території, яка контролюється хуситами
Авіаудари по всій території, яка контролюється хуситами
Авіаудари по всій території, яка контролюється хуситами
Дата: з 12 січня 2024
Місце: Ємен Ємен (підконтрольна хуситам територія)
Результат:
Сторони
США США
Велика Британія Велика Британія
За підтримки: 		Ємен Ємен (ВПР)
Командувачі
  • Ємен Абдул Малік Аль-Хуті
  • Ємен Мухаммад Аль-Атіфі
  • Ємен Магді аль-Машат
  • Ємен Абдулазіз бін Хабтур
Військові сили
США USS Dwight D. Eisenhower[5]

США USS Florida[5][6][7] Велика Британія Four RAF Typhoon fighter jets[8]

Втрати
невідомо невідомо

12 січня 2024 року США та Британія за підтримки Австралії, Бахрейну, Канади та Нідерландів почали серію авіаційних та ракетних ударів проти хуситів у Ємені у відповідь на напади останніх на кораблі в Червоному морі[9]. Атаки хуситів були оголошені на підтримку палестинців під час війни між Ізраїлем і Хамас 2023 року та були засуджені Радою Безпеки ООН за день до удару.[10][11][12][13]

Президент США Байден заявив, що віддав наказ про завдання ударів, а прем'єр-міністр Британії Ріші Сунак зібрав на засідання кабінет міністрів для санкціонування участі Британії[14][15]. Американські офіційні особи заявили, що удари мали на меті послабити можливості хуситів атакувати цілі в Червоному морі, а не вбити лідерів і іранських інструкторів; хусити заявили, що щонайменше п'ятеро з них були вбиті й шестеро поранені[16][17].

Передумови

[ред. | ред. код]

16 лютого 2021 року адміністрація Байдена виключила «Ансар Аллах», офіційну політичну та військову організацію руху хуситів, з чорного списку іноземних терористичних організацій (FTO)[18] через побоювання, що це перешкоджатиме доставленню гуманітарної допомоги на тлі загострення політичної та соціально-економічної кризи в Ємені, оскільки хусити контролюють значну частину території країни[19]. У квітні 2022 року ООН виступила посередником у досягненні перемир'я між хуситами та міжнародно визнаною Радою президентського керівництва Ємену (РПКЄ), яке, попри те, що формально втратило чинність у жовтні наступного року, продовжує діяти станом на грудень 2023 року[20][21].

З початком війни між Ізраїлем і Хамасом 2023 року підтримувана Іраном[22] і контрольована хуситами Верховна політична рада заявила про свою підтримку Хамасу і почала здійснювати напади на комерційні судна, що прямують через Червоне море, особливо в вузькій Баб-ель-Мандебській протоці, що з'єднує Червоне море з Аденською затокою[23][24]. Хоча спочатку хусити стверджували, що нападають лише на комерційні судна, що прямують до ізраїльських портів або мають певний зв'язок з Ізраїлем[25], незабаром вони почали нападати на судна без розбору, намагаючись атакувати кораблі, які не мають жодних видимих зв'язків з Ізраїлем[25][26]. Радник з національної безпеки Ізраїлю Цахі Ханегбі попередив, що «Ізраїль дає світові час на організацію, щоб запобігти цьому, але якщо не вдасться досягти глобальної домовленості, тому що це глобальна проблема, ми будемо діяти, щоб зняти цю морську блокаду»[27]. Для нападів на судна Червоного моря хусити використовують берегові ракетні батареї, дрони-камікадзе, та швидкісні ударні катери, озброєні легкими автоматичними гарматами, кулеметами й протитанковими керованими ракетами[28].

До нападу хуситів на вантажне судно Maersk Hangzhou Сполучені Штати збили загалом 24 ракети та безпілотники хуситів[29] і розгорнули військові кораблі для захисту судноплавних шляхів у Червоному морі, але не вступали в безпосередні бойові дії з хуситами.[30].

Значна кількість вантажних суден продовжує здійснювати транзит, причому в основному це великі контейнеровози, а протока продовжує інтенсивно використовуватися суховантажами й танкерами, які працюють за різними контрактними угодами й часто з країн, що підтримують ситуацію в Газі, й тому сприймають мінімальний ризик від постійних атак хуситів[31]. У перший тиждень січня 2024 року середньодобова кількість транзитних суден становила 105 балкерів і 58 танкерів, порівняно зі 115 балкерами та 70 танкерами тижнем раніше[32]. Шість з десяти найбільших контейнерних судноплавних компаній здебільшого уникали Червоного моря[33].

3 січня Сполучені Штати й група країн висунули останній ультиматум хуситам з вимогою припинити свою діяльність, яка підриває свободу судноплавства[34]. У дні, що передували удару, члени Конгресу США і Пентагону вимагали рішучої та стримувальної відповіді хуситам[35]. За день до авіаударів Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, що засуджує агресію хуситів у Червоному морі. Росія, Китай, Алжир і Мозамбік при голосуванні утрималися[36][37].

Події

[ред. | ред. код]
Винищувач F/A-18 E/F іде на зліт для завдання авіаударів
Запуск ракет «Томагавк» з американського есмінця

12 січня

[ред. | ред. код]

Авіаудари почалися о 02:30 за місцевим часом[38]. Американські винищувачі з високоточними керованими бомбами були розгорнуті з баз в регіоні. Одночасно з авіаносця USS Dwight D. Eisenhower злетіли 22 літаки, в тому числі F/A-18. Надводні кораблі USS Philippine Sea, USS Gravely і USS Mason, а також підводний човен USS Florida запустили крилаті ракети «Томагавк»[39]. Під час цієї першої хвилі ударів по понад 60 цілях в 16 окремих точках було випущено понад 100 ракет. Приблизно через 30-60 хвилин друга хвиля завдала ударів ще по десятках цілей у 12 додаткових точках, використавши понад 50 ракет.[40][13].

BBC повідомила, що в ударі брали участь чотири винищувачі Eurofighter Typhoon Королівських ВПС, що дислокуються на авіабазі Акротирі на Кіпрі[41]. Місію в повітрі підтримували два літаки-заправники ВПС Королівських ВПС «Вояджер»[39]. Міністерство оборони Великої Британії оголосило, що воно націлилося на два об'єкти. Перший об'єкт, розташований в Бані на північному заході Ємену, використовувався для запуску розвідувальних і ударних безпілотників. Другим об'єктом був аеродром Аббс, який, за даними МО, використовувався для запуску як крилатих ракет, так і безпілотників над Червоним морем[42]. Повідомлялося про вибухи в Сані, Ходейді та Дамарі. Цілями були логістичні центри, системи протиповітряної оборони і склади зброї. За повідомленням підконтрольного хуситам телеканалу новин «Аль-Масіра», ударів зазнали міжнародний аеропорт Ходейда, міжнародний аеропорт Таїз і авіабаза аль-Дайламі (який розділяє злітну смугу з міжнародним аеропортом Сани), а також аеропорт поблизу Хадджі і табір на схід від Саади[10].

13 січня

[ред. | ред. код]

О 03:45 за місцевим часом США в односторонньому порядку завдали додаткового удару по радіолокаційній станції поблизу Сани[43][44], що, за інформацією «Аль-Масіри», розташовувалася на авіабазі аль-Дайламі[45]. Центральне командування ЗС США заявило, що подальші дії були проведені есмінцем USS Carney з використанням ракет «Томагавк»[46]. Пізніше того ж дня повідомлялося про черговий авіаудар у Ходейді[47]

27 січня

Сили Центрального командування Збройних сил США (CENTCOM) повідомили, що в ніч проти 27 січня завдали удару по протикорабельній ракеті хуситів, яка готувалась до запуску в Червоне море.


Стверджується, що протикорабельна ракета, розгорнута на підконтрольній хуситам території Ємену, становила "безпосередню загрозу для торговельних суден і кораблів Військово-морських сил США в регіоні".

"Згодом Збройні сили США завдали удару та знищили ракету в порядку самооборони. Ця дія захистить свободу судноплавства та зробить міжнародні води більш безпечними для суден ВМС США та торговельних суден", – йдеться в повідомленні CENTCOM.

Оцінки

[ред. | ред. код]

За словами начальника Об'єднаного штабу Збройних сил США генерал-лейтенанта Дугласа Сімса удари успішно досягли своєї мети — підірвати здатність хуситів здійснювати складні атаки з використанням безпілотників і ракет, подібні до тієї, яку вони провели 10 січня. За оцінками двох американських чиновників, які виступили в інтерв'ю The New York Times, удари пошкодили або знищили від 20 до 30 відсотків наступального потенціалу хуситів. Попри те, що було пошкоджено або знищено близько 90 відсотків уражених цілей, чиновники додали, що визначення розташування цілей хуситів виявилося складнішим, ніж очікувалося[48].

Реакція

[ред. | ред. код]

Внутрішня

[ред. | ред. код]

Уряд Ємену

[ред. | ред. код]

Міжнародно визнаний уряд Ємену виступив із заявою для інформаційного агентства «Саба», в якій рішуче засудив військові дії хуситів, звинувативши їх у втягуванні країни у військове протистояння в пропагандистських цілях і оманливому зв'язуванні його з підтримкою палестинців.

Уряд підтвердив своє право на посилення безпеки в регіоні Червоного моря, заявивши, що стабільність там і в усьому світі не може бути досягнута інакше, як шляхом відновлення законних державних інститутів в Ємені. Підтверджуючи свою підтримку палестинської справи, єменський уряд попередив, що ізраїльська агресія на окупованих територіях ризикує ще більше дестабілізувати регіон і загрожує міжнародному миру і безпеці[49].

Хусити

[ред. | ред. код]
Протести в столиці Ємену Сана

Заступник міністра закордонних справ хуситів Гуссейн аль-Іззі в інтерв'ю «Аль-Масіра» назвав напади кричущою агресією і заявив, що США і Велика Британія заплатять високу ціну[50]. Так само високопоставлений чиновник-хусит Алі аль-Кахум пообіцяв відплату[10]. Речник угруповання Могаммед Абдулсалам оголосив, що хусити продовжать атакувати ізраїльські кораблі або будь-які судна, що прямують до «портів окупованої Палестини», заявивши, що США і Велика Британія помиляються, вважаючи, що ці удари утримають Ємен від підтримки Палестини та Гази[50].

Високопосадовець хуситів Могаммед аль-Бухаїті заявив: «Кожна людина в цьому світі стоїть перед двома виборами, які не мають третього: або стати на бік жертв геноциду, або на бік його виконавців»[51].

Після перших ударів 12 січня на площі Тахрір у Сані, а також в інших містах, контрольованих хуситами, таких як Ходейда та Ібб, пройшли акції протесту, спрямовані на засудження військових дій США і Великої Британії[52].

Учасники

[ред. | ред. код]

США

[ред. | ред. код]

Реакція Конгресу була неоднозначною: одні підтримували повітряні удари, інші засуджували Байдена за використання військової сили без схвалення Конгресу. Деякі критики заявили, що відповідно до статті 1 конституції США, Байден повинен був отримати дозвіл Конгресу, перш ніж розпочинати воєнні дії[53]. Згідно зі статтею 2 конституції, президент має обмежені повноваження здійснювати оборонні воєнні дії без схвалення Конгресу, хоча прихильники та противники ударів не згодні з тим, що удари можна вважати оборонними. Юристи стверджують, що двозначність чинного законодавства дозволяє Конгресу обмежувати повноваження президента на воєнні дії без схвалення Конгресу[54]. Лідер республіканців у Сенаті США Мітч Макконнелл привітав цей крок, але заявив, що рішення президента запізнилося[55]. Байден заявив, що ударами по Ємену він надіслав послання Ірану.

Джо Байден заявив, що оборонні дії слідують за цією широкою дипломатичною кампанією й ескалацією нападів хуситських повстанців на комерційні судна, і додав, що він без вагань спрямує подальші заходи на захист народу і вільного потоку міжнародної торгівлі, якщо це буде необхідно[56].

Протестувальники, організовані Code Pink і коаліцією ANSWER, зібралися біля Білого дому через кілька годин після ударів[57]. У Нью-Йорку пропалестинські протестувальники зібралися на Таймс-Сквер[57].

Велика Британія

[ред. | ред. код]

Прем'єр-міністр Ріші Сунак заявив, що удари були зумовлені принципом самооборони[58]. Він також підтвердив, що Велика Британія отримала неоперативну допомогу і підтримку від Нідерландів, Канади та Бахрейну в проведенні ударів[59].

Велика Британія зазначила, що початкові ознаки вказують на те, що здатність хуситів загрожувати комерційному судноплавству зазнала удару[60]. Дві партії, Ліберальні демократи і Зелена партія Англії та Уельсу, розкритикували уряд за дії в обхід парламенту, а лідер Шотландської національної партії в Палаті громад Стівен Флінн заявив: «Уряд Великої Британії зобов'язаний якнайшвидше дати оцінку парламенту, і тому депутати повинні бути відкликані до Вестмінстера»[61].

Інші країни

[ред. | ред. код]
  • Австралія Австралія: Міністр оборони Австралії Річард Марлз заявив журналістам, що рішення про завдання ударів було прийнято нелегко[62], додавши, що ці дії спрямовані на підтримку свободи судноплавства у відкритому морі[63]. Австралійські зелені засудили уряд, заявивши, що підтримка авіаударів США і Великої Британії є небезпечною ескалацією в мирний час[64].
  • Данія Данія: Міністр закордонних справ Ларс Люкке Расмуссен заявив про повну підтримку ударів з боку Данії[65].
  • Єгипет Єгипет: Міністерство закордонних справ висловило глибоке занепокоєння ескалацією воєнних операцій у Червоному морі та повітряними ударами в Ємені, а також закликало до об'єднання міжнародних і регіональних зусиль для зменшення нестабільності в регіоні[65].
  • Іран Іран: МЗС Ірану засудило ці удари як «явне порушення суверенітету і територіальної цілісності Ємену» і порушення міжнародного права[41].
  • Канада Канада: Міністерка закордонних справ Мелані Жолі та міністр національної оборони Білл Блер схвалили ці атаки, причому обидва міністри заявили, що ці удари відповідають Статуту ООН[66].
  • КНР Китай: Речниця МЗС Китаю Мао Нін закликала до стриманості[67].
  • Кіпр Кіпр: Речник Міністерства закордонних справ Теодорос Гоціс заявив, що уряд Кіпру перебуває в постійному контакті з Великою Британією в рамках, визначених Договором про заснування, щодо використання британських військових баз у країні. Він також закликав до негайного припинення всіх дій, які загрожують вільному і безпечному судноплавству, враховуючи значний морський слід країни в регіоні[68]. Кіпрська рада миру заявила, що участь Великої Британії в авіаударах в Ємені перетворює Кіпр на військову базу, і оголосила про плани провести 14 січня демонстрацію біля бази Королівських ВПС Акротірі[68].
  • Нідерланди Нідерланди: Прем'єр-міністр Марк Рютте висловив підтримку атакам, заявивши, що американсько-британські дії ґрунтуються на праві на самооборону, спрямовані на захист вільного проходу і спрямовані на деескалацію[65].
  • Німеччина Німеччина: За словами міністерки закордонних справ Анналени Бербок, уряд Німеччини висловив свою політичну підтримку військовими ударами, здійснених відповідно до індивідуального та колективного права на самооборону, передбаченого Статутом ООН[69].
  • Нова Зеландія Нова Зеландія: Міністр закордонних справ Вінстон Пітерс і міністерка оборони Джудіт Коллінз висловили підтримку ударам, причому Пітерс заявив, що удари підтримують міжнародну безпеку і торгівлю, на які покладаються новозеландці. Коллінз зазначила, що удари є гарним прикладом того, як міжнародна спільнота об'єднується, щоб протистояти серйозній загрозі міжнародній безпеці[70].
  • Оман Оман: Міністр закордонних справ Саїд Бадр аль-Бусаїді заявив, що атака була здійснена всупереч порадам його країни і що вона лише додасть масла у вогонь вкрай небезпечної ситуації. Державні ЗМІ повідомили, що уряд засудив воєнні дії дружніх країн[65].
  • Росія Росія: Речниця МЗС Росії Марія Захарова засудила атаки[71]. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав авіаудари «нелегітимними» згідно з міжнародним правом, але також закликав хуситів припинити напади на комерційні судна, які він назвав «вкрай неправильними»[72].
  • Саудівська Аравія Саудівська Аравія: МЗС Саудівської Аравії закликало до стриманості[73].
  • Туреччина Туреччина: Президент Реджеп Тайїп Ердоган звинуватив Велику Британію у спробі перетворити регіон навколо Червоного моря на «море крові»[74].
  • Франція Франція: Міністр закордонних справ Стефан Сежурне підтвердив, що Франція засуджує удари хуситів по комерційних суднах, заявивши, що своїми збройними діями хусити несуть надзвичайно серйозну відповідальність за ескалацію в регіоні[65]. Однак французький уряд не висловив підтримки авіаударам США і Великої Британії[75].

Угруповування

[ред. | ред. код]
  • Перед ударами Ісламський опір в Іраку заявив, що якщо США і Велика Британія нападуть на Ємен, «ми атакуємо базу американців усім, що в наших силах»[76]. Після атаки з'явилися повідомлення про вибух бомби та сирени, які пролунали в посольстві США в Іраку після того, як США і Велика Британія почали атаку[77].
  • Ісламський джихад у Палестині: У заяві для преси група висловила підтримку хуситам і заявила, що «ця агресія є частиною військової допомоги Ізраїлю з боку США і Великої Британії та доводить, що саме американська адміністрація несе відповідальність за геноцидну війну Ізраїлю проти палестинського народу в Газі»[78].
  • Народний фронт визволення Палестини: У своїй заяві група засудила удари по Ємену і заявила, що «зловмисними цілями коаліції зла є не захист морського судноплавства в Червоному морі, а скоріше захист безпеки сіоністського утворення»[79].
  • Хамас: Високопоставлений представник Хамасу Самі Абу Зухрі заявив у заяві для преси, що «агресія США і Великої Британії проти об'єктів єменських сил провокує весь народ і свідчить про намір розширити зону конфлікту за межі Гази, що має свої наслідки»[80].
  • Хезболла: Відділ зв'язків зі ЗМІ групи засудив «кричущу американо-британську агресію проти братнього Ємену, його безпеки і суверенітету».[81]

Міжурядові організації

[ред. | ред. код]
  • НАТО НАТО: Речник заявив, що ці удари були оборонними й мали на меті зберегти свободу судноплавства на одному з найбільш важливих водних шляхів у світі[65].
  • Організація об'єднаних націй ООН: Речник Генерального секретаря Антоніу Гутерреша заявив, що він закликав усі сторони не загострювати ситуацію в інтересах миру та стабільності в Червоному морі й в усьому регіоні[65].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ US launches strikes against Houthi rebels in Yemen. www.ft.com.
  2. ↑ Hansler, Oren Liebermann, Haley Britzky, Natasha Bertrand, Alex Marquardt, Jennifer (11 січня 2024). US and UK carry out airstrikes against Iran-backed Houthis in Yemen | CNN Politics. CNN (англ.).
  3. ↑ Schmitt, Eric; Cooper, Helene (11 січня 2024). U.S. missiles strike targets in Yemen linked to the Houthi militia. The New York Times.
  4. ↑ US and UK launch strikes against Houthi rebels in Yemen. BBC News (брит.).
  5. ↑ а б в Mongilio, Heather (11 січня 2024). U.S. Strikes Houthi Targets in Yemen From Air, Surface and Subsurface (News article). USNI News. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  6. ↑ Tomlinson, Lucas (11 січня 2024). USS Florida, a guided-missile submarine, also fired Tomahawk cruise missiles into Yemen against Iranian-backed Houthi targets, @Liz_Friden reports (Post on 𝕏). 𝕏. Fox News. Процитовано 12 січня 2024.
  7. ↑ US, UK launch large-scale retaliatory strikes against Iran-backed Houthi militants in Yemen. Yahoo News. 12 січня 2024.
  8. ↑ Beale, Jonathan (12 січня 2024). 4 @RoyalAirForce Typhoon jets flying from Akrotiri in Cyprus took part in US led strikes on #Houthi targets in #Yemen overnight - using Paveway bombs (Post on 𝕏). 𝕏. British Broadcasting Corporation (BBC). Процитовано 12 січня 2024.
  9. ↑ U.S. and U.K. conduct strikes on Houthi targets in Yemen to retaliate for spate of attacks - CBS News. web.archive.org. 12 січня 2024. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  10. ↑ а б в US, British militaries launch massive retaliatory strike against Iranian-backed Houthis in Yemen | AP News. web.archive.org. 12 січня 2024. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  11. ↑ Landay, Jonathan; Mohammed, Arshad (11 January 2024). "UN Security Council demands Houthis stop Red Sea attacks". Reuters.
  12. ↑ U.S. and Britain launch strikes against Houthi rebel targets in Yemen. NBC News (англ.). 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  13. ↑ а б U.S. Missiles Strike Houthi Targets in Yemen After Red Sea Attacks - The New York Times. web.archive.org. 12 січня 2024. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  14. ↑ US and UK carry out strikes against Iran-backed Houthis in Yemen | CNN Politics. web.archive.org. 12 січня 2024. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  15. ↑ Bloomberg - Are you a robot?. www.bloomberg.com. Процитовано 12 січня 2024.
  16. ↑ Schmitt, Eric; Cooper, Helene (11 January 2024). "U.S. Missiles Strike Targets in Yemen Linked to the Houthi Militia". The New York Times. ISSN 0362-4331.
  17. ↑ Houthi rebels say US-led strikes in Yemen killed 5 people and wounded 6, raising Mideast tensions. AP News (англ.). 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  18. ↑ Hummel, Kristina (21 жовтня 2022). The Houthi Jihad Council: Command and Control in ‘the Other Hezbollah’. Combating Terrorism Center at West Point (амер.). Процитовано 12 січня 2024.
  19. ↑ Revocation of the Terrorist Designations of Ansarallah. United States Department of State (амер.). Процитовано 12 січня 2024.
  20. ↑ "A Precarious Moment for Yemen's Truce".
  21. ↑ Хто такі хусити й чому вони нападають на кораблі у Червоному морі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
  22. ↑ "Who are Yemen's Houthis? Iran-allied group threatens Red Sea shipping".
  23. ↑ Houthis show no sign of ending 'reckless' Red Sea attacks as trade traffic picks up, commander says. AP News (англ.). 30 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  24. ↑ Застосовували підводний човен, били по радарах і ракетах: що відомо про удар по хуситах у Ємені. РБК-Украина (укр.). Процитовано 20 січня 2024.
  25. ↑ а б "Houthi drone boat detonates in Red Sea a day after US warning".
  26. ↑ Houthis target tenth ship in Red Sea as attacks turn increasingly indiscriminate. Lloyd's List. 15 грудня 2023. Процитовано 12 січня 2024.
  27. ↑ Chen, Heather (10 грудня 2023). Israel ready to act against Houthi rebels if international community fails to, official says. CNN (англ.). Процитовано 13 січня 2024.
  28. ↑ H I Sutton - Covert Shores. www.hisutton.com. Процитовано 12 січня 2024.
  29. ↑ Tegler, Eric. Destroyers Shot Down 24 Houthi Missiles And Drones: That’ll Be $17 Million. Forbes (англ.). Процитовано 13 січня 2024.
  30. ↑ "U.S. Helicopters Sink 3 Houthi Boats in Red Sea, Pentagon Says".
  31. ↑ Miller, Greg (20 грудня 2023). Red Sea fallout much greater for containers than tankers, bulkers. FreightWaves (амер.). Процитовано 13 січня 2024.
  32. ↑ Houthi leader tells ships to deny Israel links on AIS. Lloyd's List. 8 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  33. ↑ Ziady, Hanna (10 січня 2024). Analysis: How the Red Sea crisis could clobber the global economy | CNN Business. CNN (англ.). Процитовано 13 січня 2024.
  34. ↑ US warns Houthis to cease attacks on Red Sea vessels or face potential military action | AP News. web.archive.org. 10 січня 2024. Архів оригіналу за 10 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  35. ↑ al-Batati, Nancy A. Youssef, Benoit Faucon, Costas Paris and Saleh. U.S.-Led Coalition Launches Strikes on Multiple Houthi Rebel Targets in Yemen. WSJ (амер.). Процитовано 12 січня 2024.
  36. ↑ UN Security Council adopts resolution on Red Sea attacks by Houthis-Xinhua. english.news.cn. Процитовано 12 січня 2024.
  37. ↑ Tribune, The National (11 січня 2024). Adopting Resolution 2722 (2024) with 11 Votes in Favour, 1 Against, Security Council Demands Houthis Immediately Stop Attacks on Merchant, Commercial Vessels…. The National Tribune (en-AU) . Процитовано 12 січня 2024.
  38. ↑ Bloomberg - Are you a robot?. www.bloomberg.com. Процитовано 12 січня 2024.
  39. ↑ а б Hansler, Oren Liebermann, Haley Britzky, Natasha Bertrand, Kevin Liptak, Alex Marquardt, MJ Lee, Jennifer (11 січня 2024). US and UK carry out airstrikes against Iran-backed Houthis in Yemen | CNN Politics. CNN (англ.). Процитовано 12 січня 2024.
  40. ↑ "U.S. Missiles Strike Targets in Yemen Linked to the Houthi Militia".
  41. ↑ а б US and UK strikes target Houthi rebels in Yemen - BBC News. web.archive.org. 12 січня 2024. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  42. ↑ US and UK carry out strikes against Houthi rebels in Yemen. www.ft.com. Процитовано 12 січня 2024.
  43. ↑ Nereim, Vivian; Cooper, Helene; Fuller, Thomas (13 січня 2024). U.S. Strikes Against Houthis in Yemen for Second Day, as Conflict Escalates. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 13 січня 2024.
  44. ↑ "U.S. carries out new strike in Yemen after Biden vows to keep pressure on".
  45. ↑ White, Josh (13 січня 2024). US launches fresh air strike on Houthis. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 13 січня 2024.
  46. ↑ US military strikes another Houthi-controlled site after warning ships to avoid parts of Red Sea. AP News (англ.). 12 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  47. ↑ Presse, AFP-Agence France. New Strike Hits Rebel-held Yemen Port City: Security Sources. www.barrons.com (амер.). Процитовано 13 січня 2024.
  48. ↑ Schmitt, Eric (13 січня 2024). Much of Houthis’ Offensive Capability Remains Intact After U.S.-led Airstrikes. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 14 січня 2024.
  49. ↑ Yemeni gov't blames Houthis for "dragging country into confrontation"-Xinhua. english.news.cn. Процитовано 14 січня 2024.
  50. ↑ а б Yemen strikes live updates: US and UK strike Houthi targets after Red Sea attacks. BBC News (брит.). Процитовано 12 січня 2024.
  51. ↑ Osgood, Maziar Motamedi,Linah Alsaafin,Brian. Fuel runs out at Al-Aqsa Hospital putting patients at risk. Al Jazeera (англ.). Процитовано 13 січня 2024.
  52. ↑ Massive protest in Sanaa after US, UK strikes on Yemen rebels. France 24 (англ.). 12 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  53. ↑ "Reactions to US, British strikes against Houthis in Yemen".
  54. ↑ "Explainer: Did Biden break the law by ordering Yemen airstrikes?".
  55. ↑ QUOTES-Reactions to US, British strikes against Houthis in Yemen. Yahoo Finance. 12 січня 2024.
  56. ↑ Statement from President Joe Biden on Coalition Strikes in Houthi-Controlled Areas in Yemen | The White House. web.archive.org. 12 січня 2024. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  57. ↑ а б "Anti-war activists in New York City, Washington protest U.S., UK strikes in Yemen".
  58. ↑ US and UK launch strikes against Houthi rebels in Yemen. www.ft.com. Процитовано 12 січня 2024.
  59. ↑ Indonesia, C. N. N. 4 Negara Ikut AS-Inggris Gempur Yaman, Ada Negara Arab dan Tetangga RI. internasional (id-ID) . Процитовано 12 січня 2024.
  60. ↑ Air strikes against Houthi military targets in Yemen - GOV.UK. web.archive.org. 12 січня 2024. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  61. ↑ A landmark moment for Rishi Sunak, but uncertainty abounds - BBC News. web.archive.org. 12 січня 2024. Архів оригіналу за 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  62. ↑ Doherty, Ben; Butler, Josh (12 січня 2024). Australia supports US and UK airstrikes on Houthi targets in Yemen. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 12 січня 2024.
  63. ↑ Defence minister says Australian personnel aided US-led strikes on Houthis in Yemen. SBS News (англ.). Процитовано 12 січня 2024.
  64. ↑ Australian support for US and UK strikes on Yemen is a dangerous escalation at a time for peace. Australian Greens (англ.). 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  65. ↑ а б в г д е ж World reacts to US, UK attacks on Houthi targets in Yemen. Al Jazeera (англ.). Процитовано 13 січня 2024.
  66. ↑ Trudeau, Poilievre back U.S., U.K. strikes against Houthis in Yemen. CTVNews (англ.). 12 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  67. ↑ CGTN. China urges all sides in Yemen to prevent conflict expansion. news.cgtn.com (англ.). Процитовано 12 січня 2024.
  68. ↑ а б Cyprus 'not involved' in UK strikes on Yemen from island. France 24 (англ.). 12 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  69. ↑ Baerbock: Bundesregierung stützt Angriffe auf Huthi-Rebellen. FAZ.NET (нім.). 12 січня 2024. ISSN 0174-4909. Процитовано 12 січня 2024.
  70. ↑ NZ support for strikes against Houthis | Beehive.govt.nz. www.beehive.govt.nz (англ.). Процитовано 13 січня 2024.
  71. ↑ Moscow Condemns US Strikes in Yemen - World news. Tasnim News Agency (англ.). Процитовано 12 січня 2024.
  72. ↑ Times, The Moscow (12 січня 2024). Moscow Blasts U.S.-British Strikes in Yemen. The Moscow Times (англ.). Процитовано 12 січня 2024.
  73. ↑ "Saudi Arabia calls for restraint after air strikes on Yemen".
  74. ↑ Chao-Fong, Léonie; Bayer, Lili; Sedghi, Amy; Ahmad, Reged; Bayer, Léonie Chao-Fong (now); Lili; Ahmad (earlier), Reged (12 січня 2024). Middle East crisis live: Houthis target ship carrying Russian oil after being ‘mistakenly linked to UK’ - report. the Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 12 січня 2024.
  75. ↑ Crisp, James; Badcock, James; Samuel, Henry; Squires, Nick (12 січня 2024). France refused to support British and US airstrikes on Houthis. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Процитовано 13 січня 2024.
  76. ↑ Iran-backed militias in Iraq: if Yemen is attacked, we will hit US base. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  77. ↑ Israel-Hamas War: What happened on day 97?. The Jerusalem Post | JPost.com (амер.). 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  78. ↑ Hamas, Islamic Jihad condemn the US-UK attacks on Yemen. The Palestinian Information Center. 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
  79. ↑ الجبهة الشعبية تدين العدوان الأمريكي البريطاني على اليمن. www.saba.ye (араб.). 12 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  80. ↑ Presse, AFP-Agence France. Hamas Says US, UK Strikes On Yemen Threaten 'Regional Security'. www.barrons.com (амер.). Процитовано 12 січня 2024.
  81. ↑ Hezbollah firmly condemns US-UK aggression on Yemen. Mehr News Agency (англ.). 12 січня 2024. Процитовано 12 січня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авіаудари_по_Ємену_(2024)&oldid=44100328