Перейти до вмісту

Аг'я (селище)

Координати: 58°12′14″ пн. ш. 27°4′24″ сх. д. / 58.20389° пн. ш. 27.07333° сх. д. / 58.20389; 27.07333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аг'я
Ahja alevik
Країна Естонія Естонія
Повіт Пилвамаа
Волость Аг'я
Статус адміністративний центр волості
Населення 507 (31.12.2011)[1]
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Поштові індекси 63701, 63710
EHAK 1116
 
Estonia_Põlva_locator_map.svg
Estonia_Põlva_locator_map.svg
Аг'я
Мапа
Координати: 58°12′14″ пн. ш. 27°4′24″ сх. д. / 58.20389° пн. ш. 27.07333° сх. д. / 58.20389; 27.07333

А́г'я (ест. Ahja alevik) — селище в Естонії, адміністративний центр волості Аг'я повіту Пилвамаа.

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність населення на 31 грудня 2011 року становила 507 осіб[1].

Географія

[ред. | ред. код]

На сході селища тече річка Аг'я (ест. Ahja jõgi).

Через селище проходить автошлях 45 (Тарту — Ряпіна — Вярска). Від селища починаються автошляхи 180 (Аг'я — Вастсе-Куусте) та 184 (Аг'я — Разіна).

Маєток Аг'я

[ред. | ред. код]
Головний будинок маєтку Аг'я

Перші згадки про маєток (ест. Ahja mõis) датуються 1553 роком. У 17-му столітті миза стала власністю шведської корони. У 1716 році маєток був дарований Христині Ґлюк, вдові Ернста Ґлюка, у родині яких виросла майбутня російська імператриця Катерина I.

Головним будинком маєтку є двоповерхова будівля в стилі бароко. Сучасний вигляд будинок отримав, коли маєтком володів Франсуа де Вільбуа, зять Христини Ґлюк. Будівництво будинку було завершено приблизно у 1749 році.

Пізніше маєток належав різним сім'ям балтійських німців. Останнім володарем до експропріації в 1919 році був фон Браш. У 1929–1997 рр. у будинку містилася школа.

16 листопада 1999 року садиба, як пам'ятник архітектури, занесена до реєстру культурної спадщини Естонії[2].

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В Аг'ї народився естонський письменник та критик Фрідеберт Туґлас (1886–1971). Спогади про дитячі роки в Аг'ї лягли в основу його автобіографічного роману «Маленький Іллімар». Тому зараз Аг'я відома саме як земля маленького Іллімара.

2 березня 2005 року на другому поверсі селищної бібліотеки був відкритий для відвідувачів музей Туґласа[3].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Eesti 2011. aasta rahvaloendus. PC003:Population by place of residence (settlement), 31 December 2011. Eesti Statistika. Процитовано 10.09.2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |work= (довідка)
  2. 23656 Ahja mõisa peahoone. Kultuurimälestiste riiklik register. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 10.09.2015.
  3. Ahja valla Tuglase muuseum. Архів оригіналу за 10.10.2015. Процитовано 10.09.2015.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]