Агарков Олег Анатолійович
| Олег Анатолійович Агарков | |
|---|---|
| Народився | 18 січня 1980 (44 роки) Запоріжжя, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | ЗДУ (2002) ДРІДУ (2004) ХНУ ім. В. Н. Каразіна (2006) ЛНУ ім. І. Франка (2013) |
| Галузь | політологія, соціологія |
| Науковий ступінь | доктор політичних наук (2013) професор (2015) |
Оле́г Анато́лійович Ага́рков (нар. 18 січня 1980, Запоріжжя) — український політолог, доктор політичних наук (2013), професор (2015).
Народився 18 січня 1980 року у місті Запоріжжя Запорізької області УРСР, нині Україна.
У 2002 році закінчив Запорізький державний університет за спеціальністю «Соціальна робота», кваліфікація «Соціолог».
У 2004 році Дніпропетровський регіональний інститут державного управління за спеціальністю «Державне управління», кваліфікація «Магістр державного управління».
У 2006 році закінчив Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна за спеціальністю «Соціологічні науки», кваліфікація «Кандидат соціологічних наук».
У 2013 році закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «Політичні науки», кваліфікація «Доктор політичних наук».[1]
З 2004 по 2007 роки працював викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри психології та соціальних дисциплін у Запорізькому інституті імені Петра Сагайдачного Міжрегіональної академії управління персоналом.
У 2007 став організатором і першим завідувачем кафедри соціальної роботи Запорізького національного технічного університету. Працював там до 2019 року.[2]
З січня 2019 по лютий 2020 року обіймав посаду декана факультету соціально-психологічної освіти та управління Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
З 2019 по 2021 роки був експертом з акредитації освітніх програм Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
З вересня 2020 по червень 2021 був завідувачем кафедри соціально-гуманітарних дисциплін приватного Київського медичного університету.
З вересня 2021 по грудень 2021 був професором кафедри міжнародних відносин та політичного консалтингу Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».
Автор приблизно 150 науково-методичних праць з соціальних наук. Був науковим керівником докторів філософії, кандидатів й докторів наук.
Член редакційної колегії наукового журналу «Право і суспільство».[3]
- Стипендіат іменної стипендії Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених.
- Інтелектуальний капітал державного управління як соціальний інститут // Грані. 2007. № 5;
- Соціально-політичний маркетинг: теоретичний і практичний аспекти. Запоріжжя, 2011;
- PR-технології в структурі соціально-політичного маркетингу // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія Політологія. Соціологія. Право. 2012. № 1;
- Зв’язки з громадськістю: історико-теоретичні аспекти. Запоріжжя, 2013 (співавт.);
- PR-технології в структурі соціально-політичного маркетингу // Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики. 2018. Вип. 79 (співавт.);
- Адаптація: психолого-медичні проблеми. Дніпро, 2022 (співавт.).
- ↑ Агарков Олег Анатолійович. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Історія кафедри соціальної роботи. Національний університет «Запорізька політехніка» (укр.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2023. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Редакційна колегія. pravoisuspilstvo.org.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2023. Процитовано 1 червня 2024.
- В. Л. Погребна. Агарков Олег Анатолійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Агарков Олег Анатолійович. Дніпровський гуманітарний університет (біографія) (укр.).
