Перейти до вмісту

Агеєв Іван Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Олексійович Агеєв
рос. Иван Алексеевич Агеев
Народження21 жовтня (3 листопада) 1908
Алексинський повітd, Тульська губернія, Російська імперія
Смерть14 квітня 1984(1984-04-14) (75 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ артилерія
Роки служби19301958
ПартіяВКП(б)
Звання Полковник
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Вісло-Одерська операція
Нагороди
Герой Радянського Союзу медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки

Іван Олексійович Агеєв (нар. 3 листопада 1908(19081103) — пом. 14 квітня 1984) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1945), учасник німецько-радянської війни.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився 3 листопада 1908 року в селі Торчково (нині Алексинського району Тульської області Росії) в сім'ї робітника. Росіянин. Освіта неповна середня. Працював у промисловій артілі «Комунар» у Тулі.

Призваний в Червону Армію в 1930 році. Закінчив артилерійське училище і курси удосконалення командного складу (КУКС) в 1938 році.

Під час німецько-радянської війни в діючій армії — з червня 1941 року. Особливо відзначився під час Вісло-Одерської операції на 1-му Українському фронті. Командуючи 32-м гвардійським артилерійським полком (13-та гвардійська стрілецька дивізія, 5-та армія, 1-й Український фронт) гвардії підполковник Агеєв І. О. на початку операції 12 січня 1945 вогнем полку сприяв успішному прориву глибоко ешелонованої оборони противника на Сандомирському плацдармі північніше населеного пункту Стопниця (Польща). В ході наступу полк, взаємодіючи з підрозділами стрілецьких частин, сприяв захопленню і знищенню вузлів опору супротивника. В другій половині січня І. О. Агеев з передовими стрілецькими підрозділами форсував Одер південніше міста Олау (Олава, Польща) і організував на підручних засобах переправу батарей полку на лівий берег, особисто керував їх вогнем при відбитті численних ворожих контратак. З 12 січня по 3 лютого 1945 його полк знищив 5 танків і штурмових гармат, 8 тягачів і бронетранспортерів, 4 мінометних батареї і багато іншої бойової техніки і живої сили противника.

27 червня 1945 року гвардії підполковнику Агеєву Івану Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8935).

Після закінчення війни І. О. Агеев продовжував службу в Радянській Армії.

З 1958 року полковник І. О. Агеєв у відставці. Жив у Києві, був нештатним інструктором райкому партії. Помер 14 квітня 1984.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У місті Алексин Тульської області на честь героїв-Алексинців встановлена стела, на якій увічнено ім'я І. О. Агеева.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — стор. 28