Перейти до вмісту

Агеєв Леонід Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Агеєв Леонід Миколайович
Народження24 лютого 1921(1921-02-24) Редагувати інформацію у Вікіданих
Полтавка, Полтавська волость, Херсонський повіт, Миколаївська губернія, Українська СРР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть15 листопада 2005(2005-11-15) (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Люберці, Московська область, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛюберці Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСРРосія Росія
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Авіація далекої дії
ОсвітаКраснодарське вище військове авіаційне училище льотчиків Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби1939–1962
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Полковник авіації
Формування53-я авіаційна дивізія далекої дії
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Москви» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.»

Агеєв Леонід Миколайович (нар. 24 лютого 1921 — пом. 15 листопада 2005) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1943), під час Німецько-радянської війни штурман ескадрильї.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 24 лютого 1921 року в місті Баштанка Миколаївської області в робітничій родині. Шкільні роки пройшли у Новій Одесі. Після закінчення десятирічки вступив до Краснодарського авіаційного училища, яке закінчив у 1940.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. На початок 1943 року штурман загону 7-го авіаційного полку 53-ї авіаційної дивізії авіації далекої дії (АДД) старший лейтенант Л. М. Агеєв здійснив 219 бойових вильотів на бомбардування військових об'єктів у глибокому тилу ворога. Всього до листопада 1943 року здійснив 222 вдалих бойових вильоти, з них 185 — на ТБ-3.

У листопаді 1943 року направлений на навчання до Військово-повітряної академії, що перебувала в евакуації в Оренбурзі. У травні 1944 року через хворобу був змушений залишити навчання, перебував у розпорядженні Головного штурмана АДД.

Згодом направлений до льотного центру удосконалення штурманського складу, де залишався інструктором до листопада 1950 року.

На початку 1951 року одним з перших на Ту-4 починає освоєння басейну Арктики. По закінченні полярної експедиції переведений на посаду старшого штурмана-інспектора АДД.

У 1962 році полковник Агеєв вийшов у запас. Працював на ремонтному заводі в Астаф'єво, з 1969 по 1986 роки — начальник штурманської служби ЛІС КБ Камова.

Помер 15 листопада 2005 року. Похований у місті Люберці Московської області.

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 березня 1943 року старшому лейтенанту Агеєву Леоніду Миколайовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 832)[1].

Також нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, чотирма орденами Червоної Зірки, медалями.

Почесний громадянин міста Люберці Московської області.

Почесний громадянин Нової Одеси.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу авиации дальнего действия Красной Армии» от 25 марта 1943 года [Архівовано 20 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 9 апреля (№ 14 (220)). — С. 1

Література

[ред. | ред. код]
  • Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 17-19.
  • Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.