Агріппова дорога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Римські дороги в Галлії

Агріппова дорога (лат. Via Agrippa) — мережа римських доріг, збудована консулом Марком Віпсанієм Агріппою (звідки й отримала свою назву) в Галлії за дорученням імператора Октавіна. Загальна довжина доріг становила 13 000 миль (21 000 км).

Проект Агріппи

[ред. | ред. код]

Як відзначав Страбон, мережа складалась з радіальних доріг, що розходились з новозбудованого міста Лугдунума (лат. Lugdunum, зараз Ліон), і складалась таких частин

Існують певні розбіжності щодо часу побудови дороги. За різними даними, дороги могли бути побудовані в 39-38 рр до н.е., в 22-22 рр до н.е. чи в 16-13 рр н.е.

Міліарій у соборі Валанса.

Міліарії

[ред. | ред. код]

Як і вздовж інших римських доріг, вздовж Агріппової дороги були встановлені міліарії. На них були викарбувані імена імператорів чи інших політичних діячів, які збудували чи відремонтували дорогу, а також вказівники відстаней до найбільших міст. На даний час залишились 22 камені, один з яких використали при будівництві кафедрального собору у Валансі, на якому зберігся напис, який можна прочитати

(Букви в дужках стерті або їх важко прочитати)

IMP(ERATOR) CAESAR L(UCIUS) DOMIT[IUS]

AURELIANU[S] P(IUS) [F](ELIX) INV[I]CT[US]

[AU]G(USTUS) P(ONTIFEX) MA(XIMUS) GER[MANIC](US) [MAX](IMUS)

[GO]THIC(US) MA[X](IMUS) [CARPIC](US) [MAX](IMUS) ?

[PAR]THIC(US) MA[X](IMUS) [TRIB](UNICIA) [POT](ESTATE) [VI CO](NSUL) ?

[III] P(ATER) [P](ATRIA) PROCO(N)[S](UL) [PACATOR ET RES]

[TITUT]OR ORB(IS) [REFECIT ET]

[R]ESTITUIT […]

MILIA [PASSUUM]

I[I] II ?


Переклад: Імператор Цезар Луцій Доміцій Аврелій, благочестивий, щасливий, непереможний, август, первосвященик, завойовник германців, готів, карпів, парфян, призначений трибуном ... разів, консулом ... разів, батько нації, проконсул, відновник загального миру. Поновив дорогу 3 (або 4) милі

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Strabo, Geography IV, 6, 11.
  • Klaus Grewe, Die Agrippastraße zwischen Köln und Trier. J.Kunow: Erlebnisraum Römerstraße Köln-Trier, S. 31-64
  • Philippe Ravit, "Le paysage valentinois, de la fondation de la colonie de Valentia (Valence) au IIIème siècle ap. J.-C.", Lyon 3, 2007, p. 202.

Посилання

[ред. | ред. код]